Розділ 2

Аріну тривожив емоційний стан коханого. Філіп весь день був занурений у власні роздуми. І думи ці явно мали аж ніяк не легкий і позитивний характер. Він перебував поруч тільки фізично. Насправді ж був відсутній, дратувався на кожне її запитання, був різкий у відповідях.

Дівчина занепокоїлася, але від прямої розмови він вислизнув.

Ближче до вечора йому зателефонували. Спершу Філ відповів так само агресивно. Немов давав зрозуміти, що нерви ніяк не пов'язані з нею особисто. Просто щось у справах пішло не так. Що саме? Батько вчив не лізти до чоловіка з розпитуваннями, поки той сам не вирішить поділитися наболілим. У цьому і є частина жіночої мудрості. І Аріна добре засвоїла цей урок.

Однак до кінця телефонної розмови Філіп немов розквітнув, повеселішав, посміхнувся. Що там за загадковий співрозмовник зумів так підняти йому настрій?

- Скоро будемо, - коротко пообіцяв чоловік і натиснув відбій.

Коли він обернувся до Аріни, в очах хлюпали веселощі й азарт. Дівчина мимоволі теж розплилася в усмішці, ніби вбирала і відображала кожну його емоцію.

- Хороші новини? - уточнила несміливо.

- Чудові! - вигукнув Філіп, підхопив її під сідниці, підкидаючи вгору, наче пухнастик, і закружляв кімнатою. - На нас чекають неповторні веселощі!

Аріна міцно вхопилася за його плечі. Не відриваючись дивилася йому в очі. Великі й чисті бездонні зелені озера веселощів і пристрасті.  Він був одним із тих чоловіків, які вміють заповнювати собою весь простір навколо. І якщо він хмурився, то навіть до блиску відмиті тарілки виглядали не білосніжно білими, а посірілими. Але варто було йому розвеселитися, як у квартирі сяяло абсолютно все. Навіть якщо за вікном ішов дощ і грозові хмари роздавали нещасним перехожим громи й блискавки.

- Одягайся-но! - скомандував він, опускаючи дівчину на підлогу і грайливо клацаючи по носі. - Кросівки, джинси, футболка і косуха.

Аріна поморщилася. Їй було набагато приємніше, коли всі слова він вимовляв повністю, а в мові були відсутні сленг і жаргонізми. Але, на жаль, це не його мама все життя працювала вчителем мови та літератури. Філу це слух не різало.

Слухняно попленталася в невелику спільну з ним гардеробну.

Дивно накотила втома. Хотілося закутатися в теплий плед і весь вечір провалятися в ліжку, дивлячись удвох якийсь фільм. Складно залишатися домосідкою поруч із чоловіком, який фонтанує енергією та ідеями спільного дозвілля. Філіп без кінця придумував щось нове, активне. Іноді вона струшувала себе і насправді отримувала задоволення від божевільного, сповненого адреналіну, активного відпочинку. Але частіше після цього хотілося якраз відпочити. Як це поєднати, Аріна поняття не мала. А порадитися з батьками соромилася. Адже з Філіпом так і не познайомила їх. Він категорично відмовлявся від цієї вельми умовної процедури, прийнятої в пристойних сім'ях, на думку дівчини.

Це засмучувало її. Адже доводилося брехати, що гроші, які раз на місяць відправляла їм, вона заробляє в лікарні.

Потайки від Філа кілька разів намагалася все ж таки влаштуватися на роботу. Але відповідь потенційних роботодавців не змінювалася.

У два попередні рази Філіп потягнув Аріну на колесо огляду і стрибки з парашутом. Добре, що парні. Це було вкрай захопливо, романтично і... страшно. Але розповісти про свій страх висоти так і не наважилася. Особливо після його захопленого, сповненого гордості за неї коментаря десь у лісі, де вони приземлилися й чекали на решту членів команди. Аріна полохливо тулилася до нього, шарахаючись від кожного шереху. А він обіймав і цілував її доти, доки все інше не перестало мати значення. А потім з'явилися інші хлопці, і їй довелося квапливо приводити до ладу одяг і волосся під їхніми тямущими поглядами й усмішками.

Цікаво, на яку авантюру він щойно знову погодився?

Одягаючи джинси, заплуталася у штанинах і мало не впала. Різко закрутилася голова, вторячи тупому болю в попереку, що ниє. Дивно, місячні щойно закінчилися. На біль напередодні них не схоже. Може, спала незручно, затекли м'язи?

Аріна ніжно посміхнулася спогадам про поцілунки й пестощі Філіпа. Ні, після цього сон може бути тільки блаженним, лікувальним навіть. Тоді в чому справа?

У голові прояснилося, і вона поспішно відмахнулася від настирливих думок, що заважали почуватися щасливою.

Філіп завжди впевнено стверджував, що щастя - це не подія, а стан душі. І його неодмінно потрібно підтримувати в собі, що б не відбувалося.

Покінчивши з переодяганням, Аріна окинула відображення прискіпливим поглядом. Цілком сучасна, симпатична дівчина. Столична. Якби не погляд. Той видавав її, залишаючись теплим, без нотки сталі та впевненості у своїх перевагах. Такий, мабуть, і не виробити. Тільки народитися з ним. Що б там не розповідали на всіляких тренінгах і коуч-сесіях.

- Ти готова? - вигукнув із передпокою Філіп, нетерпляче пританцьовуючи в очікуванні супутниці.

Аріна з'явилася перед ним, не надто впевнено поправляючи на собі одяг.

- Ну... як? - неголосно запитала дівчина.

- Відпадний прикид! - підсумував Філіп, тягнучи її до виходу за руку і на ходу цілуючи в губи.

Їй самій у такому вбранні імпонували тільки білі кросівки та зручні джинси. Але сперечатися, коли тебе ось так цілує коханий чоловік? Це ж просто нерозумно!