Розділ 1

Арина кілька разів моргнула від яскравого світла неонової вивіски нічного клубу. Та мигала як двадцять п'ятий кадр, нав'язливо вселяючи цікавість. Підбадьорена нею і сліпою прихильністю, довірою до свого харизматичного супутника, дівчина зробила несміливий крок вперед, надійно сховавши долоню в міцній руці свого чоловіка.

- Філе, красеньку, дай краба! - привітно реготнув сек'юріті, потискуючи чоловічу долоню.

Філіп криво усміхнувся у відповідь і підбадьорливо стиснув її руку. Мовляв, потерпи, скоро опинимося всередині і напруга одразу спаде. Його вабила і бавила сором'язлива поведінка дівчини.

Вона кивнула, хоч він і не дивився на неї зараз. Втім, їй цілком вистачало його палких, відвертих закоханих поглядів і решту часу, що вони проводили разом. Нехай його було не так багато, як хотілося її душі, що пурхала від закоханості. Філіп багато працював і довго був відсутній у їхній квартирі. Але щоразу, коли з'являвся на порозі елітного житла, незмінно поставав перед нею сяючим, з квітами і дорогими подарунками.

Арина мліла від захоплення та ніжних почуттів. Прийди він з порожніми руками, для неї нічого не змінилося б. Але що гріха таїти, такі закохані дари підігрівали і посилювали її прихильність.

- Тобі, як завжди? - Пробасив татуйований здоровань біля входу в нічний клуб, і блаженна посмішка, викликана світлими спогадами, сповзла з обличчя Аріни.

Це місце заворожувало її майже так само сильно, як насиченого, смарагдового кольору очі Філіпа. Хотілося увійти та побачити на власні очі все те, що завжди залишалося для неї під батьківською забороною. І водночас було страшно, до мурашок по шкірі.

Дівчина знала, що Філіп бував тут часто. По роботі, звісно. Перед тим, як привезти її сюди, провів інструктаж, наказавши триматися до нього ближче, нікому не довіряти і нікуди не йти. Що й казати, небезпечне містечко. Але як яскраво світиться неонова вивіска. Які всі гарні та розкуті, вільні. Це ж мрія!

Красень у черзі на вхід, грайливо підморгнув Арині, зіткнувшись з її захопленим поглядом, коли розглядала строкатий натовп на вулиці, що прагнув знайти пригоди. Чомусь була впевнена, що ці люди неодмінно знайдуть бажане.

Але не звикла до уваги чоловіків (не рахуючи Філіпа, звичайно), здивовано озирнулася на всі боки, припустивши, що заграють зовсім не з нею. Однак біля них із Філом не було нікого. Коли вони прийшли, черга не змовляючись посунулася вбік. Хоча їй усе це могло тільки здатися. Адже почуття до хлопця змушували бачити в ньому предмет захоплення і певної влади, здатної відчиняти будь-які двері та керувати свідомістю цілих народів. Юнацький максималізм у всій красі, і вона чудово усвідомлювала це. Але закоханий погляд незмінно малював Філу неймовірні можливості.

Про всяк випадок озирнулася ще раз. Поруч тільки здоровила охоронець. Не міг же красень підморгувати йому. Арина знизала плечима. А чому ні? Адже зараз нічого неможливого немає. Та й ніколи не було з часів римської імперії. Втім, дівчина хихикнула, уявивши собі здивовану і розлючену моську сек'юріті, якби погляд адресувався йому.

Красень розреготався, спостерігаючи її розгубленість. Його підтримала і зграйка дівчат, що хилилися до нього в спразі заповітної ласки.

Арина знітилася. Деколи столиця все ще нагадувала їй, що вона - тільки провінційна дурненька, простенька польова ромашка, яка випадково потрапила на клумбу з елітними сортами троянд. Колючими, недовговічними, здобреними лайном і... неймовірно красивими. Вона тяглася до таких людей та боялася їх одночасно.

Філіп уже завершив свій невигадливий діалог і вирвав її з роздумів, привертаючи до себе для важкого поцілунку. Призначеного аж ніяк не їй. Поверх голови своєї дівчини відправив відкритий і недвозначний погляд красеню з черги, однозначно позначаючи свою територію. Арині подобалося це і злило в той же час. Адже вона не річ у його безроздільному володінні.

Хлопець примирливо підняв руки, даючи зрозуміти, що не претендує. Філа знали всі, і сперечатися не ризикнув би жоден із завсідників клубу. Кинувши на милу дівчину погляд, сповнений майже неприхованого співчуття, з подвоєною силою почав загравати з дівчатками. Суть погляду залишилася Арині незрозумілою. Але варто було їй увійти до приміщення, як звуки та яскраві кольори оточили, на мить засліпивши й оглушивши, остаточно виметаючи з голови всі думки, а з серця невиразні тривоги, посіяні небажаним кавалером.

Філіп впевнено вів її до окремої VIP-кімнатки, огородженої від решти відвідувачів закладу подвійним склом. Вони зсередини могли бачити всіх, але бути в блаженній тиші. Зовні їх не бачив і ніхто не чув. За бажання можна було включити динаміки, якщо хотілося клубної музики для настрою. Їм не хотілося.

Арина з захопленим жахом і наївністю розглядала дівчат, що звиваються на танцполі, недвозначно зазивали вічним, як світ, танцем чоловіків у свої тенета. Ймовірно, лише на одну ніч. Але тих, хто прийшов сюди, це анітрохи не хвилювало. У цьому вона могла запевнитися, спостерігаючи за добряче охмелілими парочками, що ненадовго віддалялися кудись у надра клубу і щасливими і задоволеними досить швидко поверталися.

Дівчина спохмурніла, інстинктивно притискаючись до Філіпа в пошуках захисту.

- Чого злякалася, горобчику? - реготів чоловік, по-господарськи притягуючи її до себе за талію.

Він вишукував когось у строкатому, різноликому натовпі поглядом. Хмурився.

- Не поманиш сама, ніхто не потягне, - шепнув над її вухом, ретельно спостерігаючи за реакцією.