З України з любов'ю
В моїй душі погасло світло
В моїй душі погасло світло,
Тож запали його, коханий,
Ти поверни нам наше літо
І поцілуй мене востаннє.
Із поцілунком тим назавжди
Залишусь жити в цій пустелі.
Ковток води – цілунок справжній…
Ти – світло у моїй оселі.
Твої уста мені шепочуть,
Що ми ще зможем бути разом.
Душа і серце так тріпочуть,
Сильнішає кохання з часом.
Я не забуду образ милий,
Тебе чекатиму довіку.
І хто сказав, що неможливо
Ще двічі увійти в цю ріку?
Твоїх очей птахи чарівні
В душі моїй житло будують
І візерунки в серці дивні
Своїми крилами малюють.
Тепло долонь твоїх гарячих
Мене узимку зігріває.
Твій образ, що так часто бачу,
На хвилях щастя колихає.
Я вже ніколи не забуду
Той дивний погляд загадковий.
Молитися за тебе буду,
Бо в мене ти такий чудовий…
Коли без тебе я сумую,
До серця спогади лиш линуть.
Я їх в душі своїй малюю,
Щоб не змогли мене покинуть.
І оживають ті хвилини,
Що ми проводили з тобою,
Мої думки до тебе линуть,
Наповнені лише любов’ю.
З тобою я пізнала щастя,
А це – найкращий подарунок,
Це порятунок від ненастя
І від самотності рятунок.
Коханий, дякую від серця
За те, що був завжди зі мною,
Що я пізнала те, що зветься
Небесно-ніжною любов’ю.
Відредаговано: 01.08.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
