Будую храм душі своєї...
Цеглинка кожна – у майбутнє крок.
І поки житиму на світі
Збудую храм свій до зірок.
Найперший крок – моя повага
До тих, хто найріднішим є.
Батькам подякувати треба,
Що маєш ти життя своє.
Наступним кроком є довіра
І совість чиста, як сльоза.
Твори добро на благо іншим
Й тобі віддячать небеса.
Любов до рідної Вкраїни –
Назвемо так цей крок життя.
Адже без неньки – Батьківщини
У нас не буде майбуття.
Не все так просто, як здається,
Багато цегли треба нам.
Порядність, чесність, розуміння
Потрібні, щоб побудувати храм.
Любов матусі до дитини,
З природою міцний зв¢язок –
Це все допомогти повинно
Підняти храм мій до зірок.
І на останок вам скажу я;
Цеглинки ці іще не всі.
Коли ж пройду життя дорогу,
Збудую храм свій у душі.