Молюсь за тебе, Україно,
Моя страждальнице сумна.
Якби ж ти знала, як люблю я
І як шаную тебе я .
Люблю поля, що меж не мають,
Люблю ліси, степи й гаї,
Люблю джерельні води чисті
І як співають солов’ї.
Моя страждальнице, Вкраїно,
Благословенна будь моя!
Адже захоплено читаю
Книжки Шевченка і Франка.
Люблю за те, що ти зростила
І Сагайдачного, й Сірка.
Хмельницького, Івана Гонту…
Усіх зростила ти одна.
Тож я молюсь за Батьківщину,
За тебе, рідная, молюсь.
І всю любов, що є у мене
Пронести в серці я клянусь!