Чарівним білим птахом
Над містом ти летиш.
Не хочеш жити страхом
І знову лиш мовчиш.
Холодним мокрим вітром
Сумуєш серед хмар,
А усміхнешся – літо
Й на щічках ніжних жар.
Коли заснеш в тривозі,
То бачиш світлі сни:
Засніжену дорогу
Там віддаєш весні.
Розстане сніг на небі
І зникнуть всі страхи.
І прилетять до тебе
Чарівні ті птахи!