Частина 1 « У Вас освіта не відповідає»

 Його дістало усе, нарешті він у пошуках тої роботи яку завжди хотів. Дивний вибір, який так і не одобрила його сім'я - прибиральник. Професія не відповідала очікуванням від чада. Однак - це його давня мрія, робота - "менеджера з чистоти", так він називав прибиральників на попередній роботі. 

    З квартирою не довелося морочитися, тут, у Києві, живе батькова тітка - Валя. Район звичайно, не Конча Заспа, проте вже пригород. Троєщина "заграла" своїми барвами. Але саме цим вона йому і подобалась, тут всі люди на одне обличчя, а основне - його тут ніхто не знає. Це було прекрасно, а пара родичів і десяток знайомих на місто-мільйонник, дарувало шанс нікого не зустріти. 

      Тітка Валя прийняла його з радістю - вона хвора жінка, з цукровим діабетом, характер не відрізнявся якимись надприємними рисами, однак вела вона себе, як пересічний пенсіонер. Світлан погодився періодично прибирати, готувати їсти, а за це йому надали право тимчасово проживати. 

        Він точно знав яку роботу хоче, однак у переліку вакансій саме того закладу не було. Тому він вирішив, що сам піде і питатиме про роботу. Він хотів стати прибиральником не де не будь, а в модельному агентстві. На те було дві причини: перша, там світ моди - і його точно вже ніхто не питатиме про його роботу, а основне, з його фізичним даними, точно не подумає, що він хоче стати моделлю і в такий спосіб потрапити на подіум, тим паче такого наміру не було, а інша причина - він зможе дивитись на привабливих дівчат, які не матимуть до нього жодних симпатій, а тому зникне потреба періодично їх відшивати. Він постійно згадував, як це йому набридало. Ну звичайно, було і третя причина, його таланти і вміння тут геть нікому не треба, він зможе нарешті працювати і розвиватися в тому напрямку, якому забажає. Оскільки швабрі байдуже, чим ти займаєшся - вчиш мову, читаєш мантру. При цьому керівництво вимагатиме лише одного - чистоти і певніше всього, ця робота буде, або з ранку або ввечері, тобто попереду буде, ну мінімум пів вільного дня. 

     Переглянувши на карті всі адреси модельних агентств - рушив до найближчого. Проте його транспорт був найкращий з погляду здоров'я, але не надто швидкий - велосипед. За якусь годину він був на місці. Не надто велике приміщення, але три поверхи - цілком досить для прибирання. 

      Однак майже відразу його чекала поразка. Зайшовши у середину, у нього відразу побігли очі - навколо було стільки красунь, що перехопило подих. Взявши себе у руки він підійшов до рецепції. За ним сиділа молода особа, років двадцяти. Він не встигнув промовити і слова як йому відразу: 

  - Сьогодні кастингів для хлопців не має, але ви можете залити своє портфоліо і номер телефону, вам зателефонують, - це було дуже швидко і на російській мові. 

   - Ні шановна панно, я не з приводу роботи моделлю, я б хотів влаштуватись прибиральником, - він ледве посміхнувся. 

    Видно було, що дівчину таке питання трохи спантеличило. 

   - Зачекайте будь-ласка, - виговорила вона на жахливо-українській, - хвілінку, - після "хвілінкі", він неволею посміхнувся. 

   - Оля іди сюда, тут якойта парень на уборщиком устроітся хочет, - проказала вона у телефон. 

   За хвилину десь із недр офісу явилась пані років під сорок. 

   - Єто ви о вакансіі уборщіка спрашивали? - запитала вона; 

   - Та я, - знизав плечима він. 

   - Ну нас немає вільних ва канасій, - сказавши це вона швидко направилась назад. 

    Дівчина розвела руки, однак про всяк випадок номер телефону записала. 

  Ґречно подякувавши за турботу він вийшов з агентства, сів на велосипед і поїхав до наступного. А так як вони були розташовані як гриби - одне біля одного, то шлях займав якісь кілька хвилини. Відмовою йому відповіли і в наступному і ще в декількох агентствах. Зайшовши у восьме чи дев'яте він уже втратив надію, однак знав точно, допоки всі не обійде або усюди не відмовлять - не заспокоїться.  

   Як і в першому випадку його зустріла рецепція і приємного вигляду дівчина, все мало б повторитися, однак після телефонного дзвінка на верх, йому запропонували піднятись у супроводі охоронця.  

 - Слухайте а чому ви йдете зі мною? - запитав він нього. 

- Что би всякіє журналюги, вроде тебя, не лазали по агенству  і не забіралісь в туалети к девочкам, - відповів охоронець, напевно переконаний в своїх словах. Звичайно, така відповідь його образила, проте розуміючи обсяг інтелекту співрозмовника і посаду на яку хоче влаштуватись, поставився до цього з розумінням.   

     Його підвели до кабінету директора. Охоронець постукав, доповів і жестом дав розуміти, що можна увійти. За великим столом сиділа пані років, ну після тридцяти, у строгому костюмі і окулярах. Власне вона сама нагадувала модель, а фото на стіні, тільки підтвердили його припущення. Біля неї стояв пан років сорок. Жінка жестом дала охоронцю зрозуміти, щоб він стояв у хлопця за спиною. 

   - Садітся не предлагаю, так значит хотім здєлать карєру моделі, - дуже швидко спитала вона.

- Ні, - відповів він, - я власне прибиральником хочу бути, - відповідь дещо шокувала жінку, однак  вона цього не виказала.  

  - Знаю я вас, сначала вроде уборщік, а потом пробу захочеш вне очереди проти на кастинг, орігінально, прізнаю, - жінка не робила вигляд, що його розкусила - вона в цьому була абсолютно впевнена.