Перший подих

Я закохався, не торкаючись тіла,

Закохався – дивлячись у очі.

Я бачив, чого вона хотіла,

Я бачив усе крізь ночі.

Можливо, це обман,

Можливо, просто сон.

Емоції ллються, мов фонтан –

Не бачу інших я персон.

Я закохався – просто дивлячись у очі,

Я не торкався її тіла.

Курю я серед ночі,

Згадую те, що вона шепотіла.

Згадай, як починалось все –

Пізні ті прогулянки.

Ніби пройшло хвилин двадцять,

А насправді – вже ранішні сутінки.

Наша перша та прогулянка –

Сором давав про себе знати.

Безсенсові розмови...

Де би той сором сховати?

А пам’ятаєш перше зізнання?

Навіть в очі важко було подивитись.

Це було справжнє, перше кохання,

Довелось з думками тими змиритись.

А пропозиція на стосунки?

Переживання були більш за все.

Відповідь твоя шокувала –

Досі від неї трясе.

Я кохаю тебе безмежно –

Моє кохання таке бентежне.

Я кохаю тебе в непогоду,

Я кохаю тебе у негоду.

Я кохаю тебе завжди –

Я кохаю і вдень, і вночі.

Я кохаю тебе так сильно,

Що навіть магія розлуки – безсильна.

Мені потрібна лише ти:

Твоя посмішка, руки і погляд.

Мені треба твоя присутність,

Мені треба лише тебе поряд.

Я кохаю, коли зла,

Кохаю, коли безсильна.

Я кохаю, бо ти – моя,

Кохаю, бо ти єдина!

І це лише початок "Першого подиху"

Але не все так прекрасно, як здається. Що йде після такого палкого кохання? Та чи є воно настільки прекрасним? 

Що ж ... гарне питання. Відповідь на яке, ви знайдете у другому та третьому розділах. 

Приємного читання та пізнання.