Із самого серця... Словами...

Проти вітру

Я йшла проти вітру, не знаючи страху.
Я вірила завжди в сили свої.
Із темними магами легко в атаку
Вступала, забувши про втому і біль.
Я знала, ти поруч і зцілиш всі рани,
Які я отримаю в шаленім бою.
Я бігла, я падала, знову вставала
І чула щоразу від тебе "люблю!".
Але поступово я зрозуміла:
Удача не буде завжди із нами.
Колись нападуть темні сили
І знищать усе, що ми маємо.

Я більше не хочу йти проти вітру.
Я більше не вірю в щасливий фінал.
Від літа спекотного холод повіє,
Коли я від тебе буду тікать.

Я дуже втомилась сваритись з тобою.
Не чуєш ти страхів моїх і бажань.
Коли я пірнула в любов з головою,
Не знала, що буду від неї страждать.
Я хочу, щоб чув ти слова, що говорю.
Сприймав все серйозно, бо страхи — не жарт.
Ти знаєш, тягнути все лиш на любові
Не вийде. Не зможу я все пробачать.
Послухай, повір мені, знаю як треба
Прожити життя, щоб добре було.
Але ти кричиш мені в очі: "дурепа!",
Вбиваючи криком в мені всю любов.

Я більше не хочу йти проти вітру.
Я більше не вірю в щасливий фінал.
Від літа спекотного холод повіє,
Коли я від тебе буду тікать.

Я знаю, що вітер ніколи не стихне
І сил в мене більше боротись нема.
Якщо ти зі мною звідси не підеш,
Притулок від бід знайду я сама.
Втечу, ти не думай, що сили не буде
Покинути все, що рідне мені.
Втомилась, не вірю, що зможу забути
Тривоги, невпевненість, страхи свої.
Знесилена дуже, а ти не тримаєш
За руку мене, коли я на дні.
Кричиш і відштовхуєш, не обіймаєш.
Лишаєш мене в цілковитій пітьмі.

Я більше не хочу йти проти вітру.
Я більше не вірю в щасливий фінал.
Від літа спекотного холод повіє,
Коли я від тебе буду тікать.

Я все ще кохаю тебе до нестями
І мрію, що щастя знайдемо разом.
І будемо спати вночі під зірками,
Даруючи тихо тепло і любов.
Але тобі треба про мене згадати
Зробити хоч щось важливе мені.
Коли я тікаю, спробуй спіймати,
Не відпускай блукати в пітьмі.
Бо прийде той час, коли піду назавжди
І вже не знайдеш мене в домі моїм.
Прислухайся, любий! Хай вітер підкаже
Блукаю в якій я тепер стороні.

Я більше не хочу йти проти вітру.
Я більше не вірю в щасливий фінал.
Від літа спекотного холод повіє,
Коли я від тебе буду тікать.

4.09.2024

Пісня до моєї книги "Академія Мірравель. Проти вітру".




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше