Що це?..

Вечором тихим, коли зорі не спали
Почув голос твій вдалині.
Пішов я на нього, хоча ти не звала
Й побачив тебе у пітьмі.

Сумна як ніколи,
Розбита і тиха
Ховала свій біль від усіх. 
Ти серце вколола
Несказаним криком
Й змінила все враз у душі.

Що це?..
Я відчуваю твій біль...
Як свій...
Немов ти моя половина.
Що це?..
В серці застрягли шипи...
Твої...
І тепер я тебе не покину.

Сиділи ми довго й про все говорили,
Немов були знайомі давно.
З тобою відчув, ніби в серці ожила
Прихована мною любов. 

Сумна як ніколи,
Розбита і тиха
Ховала свій біль від усіх. 
Ти серце вколола
Несказаним криком
Й змінила все враз у душі.

Що це?..
Я відчуваю твій біль...
Як свій...
Немов ти моя половина.
Що це?..
В серці застрягли шипи...
Твої...
І тепер я тебе не покину.

Пішов я розгублений з болем в душі,
Бо ти її полонила.
Ще вчора були ми з тобою чужі,
Сьогодні — моя ти єдина.

Сумна як ніколи,
Розбита і тиха
Ховала свій біль від усіх. 
Ти серце вколола
Несказаним криком
Й змінила все враз у душі.

Що це?..
Я відчуваю твій біль...
Як свій...
Немов ти моя половина.
Що це?..
В серці застрягли шипи...
Твої...
І тепер я тебе не покину.

Я тебе тепер не покину...
Ніколи тебе не покину...

5-6.09.2024, "Академія Фейлім. Покарання для некроманта"

Це пісня до 5 розділу моєї книги "Академія Фейлім. Покарання для некроманта". Посилання на соцмережі, де можна послухати мої пісні, озвучені нейромережею Suno, є у закріпленому коментарі.