Із самого серця... Словами...

Змиває дощ твої сліди

Змиває дощ твої сліди,
Дорога вдалечінь відвозить.
Між нами знову грім війни
Й невиплакані сльози.
У мене знову в серці смуток,
Тобі — звикати воювать.
Цей безкінечно довгий лютий
Уже дістав нас розділять.
Я хочу більше не чекати
І не тремтіти від тривог.
Тебе я хочу обіймати,
Побути трохи довше вдвох.
Так мрію, щоб усе скінчилось
І більше страху не було.
На зорі знов з тобою дивитись
І пити з келихів вино.

26.03.2024

Анна Потій

Подобається

#1544 в Різне
#354 в Поезія

У тексті є: вірші, кохання, війна

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись