Зірко моя

Блукав я дорогами в темряві дикій.
Не бачив куди, я йшов навмання,
За хмарами зовсім сонця не видно,
А зірка моя пішла із життя.
Не вірив, що зможем зустрітися знову,
Не вірив в кохання, не вірив в дива.
Але ти з'явилась як дарунок від долі
І повернула мене з небуття.

Зірко моя, зійди знов на небі
Світи яскравіше за інші зірки.
Зірко моя, я не можу без тебе,
Благаю тебе, до мене прийди.

Блукав я дорогами в темряві повній,
Ховаючи біль під небом пустим.
Але тепер я іду разом з тобою
І біль відпускає, я знову живим
Себе відчуваю, коли ти зі мною
Щасливо всміхаєшся, дивлячись в очі.
Наповнила знову мене ти любов'ю,
Зробила короткими довгії ночі.

Зірко моя, зійди знов на небі
Світи яскравіше за інші зірки.
Зірко моя, я не можу без тебе,
Благаю тебе, до мене прийди.

Блукати не хочу, знайшов я дорогу.
Веди мене, зірко, подалі від бід.
Я хочу, щоб завжди була ти зі мною,
Яскраво світила, коли я на дні.
Я вірю, ти зможеш мене врятувати
Від болю, від суму, самого себе.
Ти лиш не надумай знову тікати,
Бо, знаєш, не зможу без тебе тепер.

Зірко моя, зійди знов на небі
Світи яскравіше за інші зірки.
Зірко моя, я не можу без тебе,
Благаю тебе, до мене прийди.

3.03.2024, «Брама. Забуті життя»

Пісню Сема з моєї книги «Брама. Забуті життя» (розділ 25) можна послухати (у вигляді вірша, не пісні, але під музику, бо співати — трошки не моє) в моєму інстаграмі (@santa_fulmine) або в телеграмі (канал На крилах фантазії: @annapotii_books).