Із самого серця... Словами...
Два роки
Уже два роки промайнуло
З початку страшної війни.
Хотіла б я про неї чути
Лише зі спогадів старих.
І думати, що не застану
Такого жаху за життя.
Але... Війна тепер палає
Й не має цьому вороття.
Я все ще мрію, що прокинусь,
А то був лиш жахливий сон,
Що я ніколи не наближусь
До пекла й не зіткнусь зі злом.
Але ті мрії нездійсненні
Й реальність розбиває скло,
Коли кричать оті сирени,
Що долинають крізь вікно.
Так хочеться вже їх не чути
І не читати про війну.
Повітря свіжого вдихнути,
Зустріти вільную весну.
Я вірю, скоро все настане,
Я вірю: перемога йде.
Зосталось тільки почекати.
Ми відвоюємо своє.
24.02.2024
P.S. В моєму інстаграмі є відео з цим віршем.
Знайти мене можна тут: @santa_fulmine
Відредаговано: 30.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
