Із самого серця... Словами...

Я вдома

Цілуй мене вітре, сонце, торкайся,
Я птахом лечу над горами.
Шепочу я страху своєму: здавайся!
Й подалі його проганяю.
Лечу мов пір'їнка, сміюся щасливо.
Я вільна, я сильна, все вмію.
А піді мною як дивнеє диво
Біжать візерунками ріки.
Я тут. Повернулась до себе самої,
В те місце, що домом зоветься.
Я тут, щоби бути зі всіми, з тобою,
Де б'ється моє зцілене серце.
Цілуй мене, сонце, торкайтесь, хмаринки,
Я з вами у ніжному танці
Кружляю легенька, немов та пір'їнка
Й лікую лиш дотиком пальців.
Себе, всіх навколо і світ цей красивий,
Бо треба його рятувати.
Я тут і я знову розправила крила,
Щоб радість усім дарувати.

8.08.2023 «Брама. Забуті життя»

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше