Із самого серця... Словами...

Із самого серця... Словами...
Кричу я до тебе, але ти не чуєш.
Що трапилось? Ну ж бо, Коханий,
Давай же про біль цей нестерпний забудем.
Я хочу притиснитись знову до тебе,
Відчути твій запах і серце у грудях.
Хіба тобі добре спиться без мене?
Хіба ти не хочеш про все це забути?
У нас на рахунку хвилини, години,
А потім тебе забере знов дорога.
Я тут! Подивися на мене, Єдиний!
Залишся зі мною ще хоч на трохи.
Я знаю, це тяжко, але ми здолаєм
Незгоди і біль, і цю кляту війну.
Я вірю, я завжди додому чекаю
Тебе, бо без тебе я не живу.

13.01.2024

Анна Потій

Подобається

#1544 в Різне
#354 в Поезія

У тексті є: вірші, кохання, війна

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись