Частина 32

- Ось що значить правильна мотивація, - Ризик спостерігав за стовпотворінням перед синьою чашею з пуншем, з якої струменів димок.  Періодично пунш побулькував і смачно відригував у повітря, окрім букета прянощів, пронизливий запах лайма та стиглої малини.
Ягода відчувалася на губах і просто-таки вабила підійти до чаші, і випити такого бажаного напою.
"Усе ж таки відьма - талановита чортівня, якщо навіть істинно божественні сутності вслухаються в опис розваг завсідників, і протискуються в перші ряди".
А головне Ризик безпомилково визначав відмінність перших від других. Ті, що годували своєю божественністю Бонні, були і дрібнішими, і тихішими, якщо можна було, так би мовити, про їхню харизму й турбуленції, що викидаються в навколишній простір. Кітель застебнувся на всі ґудзики, липнув до тіла, наче друга шкіра, і навіть плащ обгорнув складками плечі й заліз на груди, прикриваючи, як бронею.
Тільки завдяки цьому, чоловік почувався напрочуд добре в компанії таких значущих гостей.
Раз за разом браслет Трієдиної приносив від Злати хвилі захоплення, замішаного на здоровому азарті й почутті справедливості. Ризик хмикав, і мимоволі погладжував зап'ястя. Він би дуже хотів зараз бути поруч із дівчиною в тілі зрілої жінки, обійняти зі спини, притиснути до грудей, спостерігаючи з висоти балкону виставу, що мала розворушити напівсонну жіночу публіку, запустити процес, який хитне терези рівноваги Серединних світів у потрібне положення.
"Навіщо рухатися вперед, якщо все й так добре" - скільки людей скотилися на дно життя, дотримуючись цього принципу. Бажання рухатися вперед виникає тільки за правильної мотивації. У нього особисто такою мотивацією була Злата. Заради неї не тільки хотілося рухатися, а й бігти, і літати, як не дивно.
- Саме так, - зазначив він через секунду, - як за Фросиліндою літає охорона замку.
- Ха-ха, - кричала вона на верхній сходинці сходів, - та не наближаюся я! Бачили? - вона виконувала верхньою частиною декольте рух за допомогою плечей, як у циганочки, примушуючи пристойну групу охорони косити очима і майже облизуватися, - змагання без глядачів - не змагання! І взагалі. Пропоную ставки робити, хто з першого разу влучить, а хто фуфло копчене!
Натовп на сходах, підігрітий купою трояндочок і однозначно розпушеним над їхніми головами азартом, яким без докорів сумління поділилася менталістка, згідно заревів.
- Так, ти! - витягнула наперед наймасивнішого з компанії охоронця. Крім розміру того вирізняла ще й кучерява борода. - Ставки приймаєш тільки до того, як я скажу "ставок більше немає!", я на тебе розраховую. Ось тобі блокнот, я тут розкреслила таблицю, сюди нулик. Сюди хрестик, виграш один до двох, тут опускаємо, сюди вносимо! 
На відміну від інших, обраний амбал не зависав у її декольте, а з підвищеною увагою стежив за її пальчиком і кивав на кожне розпорядження.
Фросилінда заклала пальці до рота і пронизливо свиснула, привертаючи увагу богів, що розминалися внизу.
- Хлопчики, ми у вас віримо, не зганьбите честь, уперед до перемоги!

Найближчий до Ризика божок розправив плечі і запитав у товариша, що стояв поруч із ним, - це що, проміжний приз?
- Не відмовився б від такого, бачив, як світиться? І як її охороняють-то! Точно приз! - і з легкої руки цих двох у натовпі богів зашурхотіло: "проміжний приз, масаж із рожевою олією, персональний вболівальник" і ще багато чого, до чого Ризик уже й не прислухався.
Кинувши погляд на кількість охорони, все ж вирішив поки що не переживати за цілісність дівчини і дав відмашку. Над підігрітим пуншем натовпом заревіли фанфари і розпочався перший етап перегонів, призом у яких був легендарний фонтан.
- Ставки! - командувала Фрося, а бородань строчив хрестики й нулики, попутно приймаючи монети.
- Ставок немає! - відмахувала вона, і тут же підстрибувала і кричала "ю-ху" і бог зривався та біг до колоди з цвяхом і молотком.
І тільки справою часу було приєднання до цього захоплено кричущого натовпу богинь, які не встигли вирушити на фасадну частину замку. Чи то вони не почули Зеленого, чи то були настільки азартні за своєю натурою, що подібне притягнуло подібне, а може відчували певні симпатії до когось із богів.
- Лузер! - волала одна з богинь, що приєдналися, коли той, хто не влучив, повертався у хвіст черги.
- Красунчик! - плескали вже п'ять дам, підстрибуючи так само, як Фрося.
- Ставки! - Фрося, поставлена на колону замість чийогось бюста, хвацько свистіла, бог розкланювався у бік глядачок і починав пробіжку.
"Ю-ху!" - линуло з боку чорного ходу, перекрикуючи баси, під які з акваріума опадали драпірування і виявляли біля пілона повністю одягненого франта. У трійці, у капелюсі й перекинутому через лікоть плащі.
"Я знаю, про що ти думаєш", - хрипко повідомляв саксофон, і Принц відкидав від себе плащ, який розправляв поли і повільно відчалював, як величезна риба.
"Ти, гаряча крихітко, і твої думки порочні, як сам гріх!"
Капелюх летів слідом за плащем, а Принц закручував вир власним тілом, злітаючи пілоном практично на самий верх акваріума.
"Я знаю всі твої таємниці і можу здійснити всі бажання" - перевернувшись догори дригом, тримаючись лише п'ятами за пілон, повільно сповзаючи на дно по спіралі, звільнявся від піджака стриптизер, примушуючи присутніх панянок повільно підбиратися до місця вистави.
Які там межі фантазії у богинь, про це цей пройдисвіт знав не з чуток, знаєте, як буває, сиділи жінки нудьгували. Біля фонтану та під келих амброзії. І невтямки, що всі їхні вподобання, опиняються та у вуха істоти, що відповідає за легку придурість амброзії.
Загалом, у який момент я від акваріума відвернулася і почала спостерігати за жінками, що розчервонілися, навіть не пам'ятаю.
Згадався бородатий анекдот про спостерігачів за спостерігачами.
Зелений щосили підігрівав апетит, чи це він так "уболівав" за побратима?
"Ой, дівчатка, зараз приєднаюся, гарний же до втрати свідомості!" - ахав він над плечем однієї, і тут же перетікав по спинах на лівий фланг і сопів над вухом богині розміру ХХХL - мої, мої бажання здійсни!