Частина 6

Хоч би як Гі хотілося, але тримати біля себе обох чоловіків було справою витратною. Не в плані того, що їхні послуги дорого коштували, а щодо того, що інформація потрібна була різна, точніше різнобічна, а впоратися з її збором могли лише фахівці цієї справи.
Коли вони наступного ранку після укладання договору з антикварами вибиралися з готелю, то довелося відшукати чорний хід, точніше сходи в торці будівлі, на кшталт скоб, вбитих на однаковій відстані один від одної. У холі їх чатував цілий натовп підозрілих особистостей, саме цю звістку приніс Дворак, що вдягнувся в свою хулу і стрибав поверхами готелю в образі божевільного фікуса.
- Вони сперечаються та доводять один одному, хто перший прийшов! - страшним пошепком повідомив він розвіддані, - і вихваляються хто і кого за скільки підкупив, щоб потрапити в хол готелю. Кажуть, що ми не пройдемо!
- Спокійно, - обсмикнув Дворака Ризик, - я піду для відволікання, а ви удвох - по стіні і в провулок.
- Я не людина-павук, - розпережувалась у той момент, коли натякнули на спуск по вертикальній поверхні. Яких тільки казок не почула за минулі півроку від Злати. Деякі її розповіді просто в душу запали.
— Хто це ще такий? - насторожився Ризик, довелося посвячувати в деталі, після чого він задумливо потер зап'ясток і підсумував, що незрозуміло за кого більше переживати треба. За Злату, яку планується рятувати, або за викрадача, який її поцупив. Тому що, судячи з відчуттів, що накопичуються в підпросторі, Златі зараз дуже весело.

- Тобто тортури та галери їй не світять, - задумливо вимовила, і тільки після своїх слів помітила, як чоловіки напружилися та заворушилися. Вразливі вони якісь. Чи це вони так високо цінують талант Злати?
У лабораторію мене інкогніто у переносній кареті доставили браві молодці. Не знаю, що там люди думали, але від нашої карети в бік народ дуже бадьоро розбігався, враховуючи кактус з двадцятисантиметровими голками, що стирчав назовні, та періодично репетував «побережись і з дороги».
Поки Ризик майстерно заплутував сліди, ми влаштувалися з комфортом.
Брати-антиквари переконалися в моїй дивакуватості помноженій на відчайдушність. Все допитувалися через кого я контрабандою співаючий кактус протягла. Ніколи не думала, що кактус раптом може бути контрабандою.
Довелося збрехати, що мені його поносити дали. Уявляєте, які очі у них були? Це ж не костюм, та не черевики від подружки.
А потім дні злилися з ночами, і лише завдяки турботі Дворака, я їла та пила. А ще іноді я відчувала його кам'яні пальці на моїх плечах. Все ж таки талант у нього ад'ютанта – дбати, контролювати комфорт і потреби вищого начальства. Проявник не давався. Разом з переходом на новий матеріал – повністю втрачав важко набуті властивості.
Ризик приніс розвіддані про те, що Середній бал змістили у часі, у зв'язку з тим, що цього року на нього приїдуть голова войовничих околицьких рушіїв та представники Альянсу невтручання.
У Середнолині ні перший, ні другий анклав не входили, на балу передбачалося перепідписання договорів про нейтральний статус і тому вживалися посилені заходи щодо безпеки.Ще одним очевидно-неймовірним відкриттям було те, що після того, як нам вручили документи, магія повністю розблокувалася і стало можливим користуватись нею в повному обсязі. Чи говорило це про те, що наша асиміляція пройшла повною мірою, чи ми отримали тип безстрокової візи, допитуватися і з'ясовувати нюанси не почали. Видихнули з полегшенням. Навіть кітель у Ризика намагався продемонструвати польотні дані, що в умовах купольної системи Ба-Зара було загрозливо погрозливим.

- Ця загадка не має рішення, - на третій день, ближче до вечора я здалася.
Впала на софу,що стояла біля стіни, витяглася сосискою, уткнувшись обличчям у подушку.
- Всі ці репліки та оригінали, вони практично однакові. Або той, хто їх штампує геній, або я чогось не бачу.
- Дублікат не завжди повністю ідентичний до оригіналу. Потрібно знайти цю відмінність.
Дворак почав м'яти мою спину і плечі, і я застогнала. Чоловік послабив вплив, але я відразу зашипіла - продовжуй, будь ласка.
— Значить той, хто цим промишляє талановитий дублікатор, — подав голос Дворак, розминаючи м'язи основою долоні.
- Талановитий, звичайно ж! Стерво просто якесь, майже перфекціоніст доморощений. Може, тільки на один відсоток вони й відрізняються. І як накажете цей відсоток виявляти? Радіовуглецевий метод навіть збоїть. Я цікавилася. Жоден артефакт, жоден прилад різниці не бачить. Ще й проблема в тому, що деякі з раритетів створювалися за допомогою магії. І відсортувати оригінал та копію на підставі присутності магічних еманацій не вдасться.
- Генії – це порушники усталених законів. Кажуть, що на шедевр витвір мистецтва перетворюється тоді, коли майстер робить у ньому помилку.
- Стоп, - я навіть підскочила на софі, вивертаючись з-під чарівних долонь. – Чи слід шукати не відмінність, а помилку? Тобто відкидати більш досконале та ідеальне? Тому, що це буде підробкою! Створючи дублікати занадто намагається зробити їх ідеальними. А раритет вважається витвором мистецтва завдяки дрібним похибкам майстра. Він не виправляв їх, тому що таким недосконалим був навколишній світ. Дякую – я кинулася на шию Дворака і вп'ялася в губи поцілунком.
Прострелило не гірше за радикуліт. Усвідомлення того, що я зробила, протверезило і змусило відскочити на пару кроків, хоча я і відчула, як його долоні пройшлися по талії, сподіваючись утримати. Яких-то пару секунд ми витріщалися один на одного, аналізуючи те, що сталося, поки Ризик не покашляв, повертаючи нас на землю.
- То що там із помилками?
- Є в мене одна чудова суспензія, я нею перевіряю ступінь відповідності готового продукту до тестового зразка. Він змінює колір відповідно при 99,9% ідентичності. Тільки після цього продукт придатнийдо використання. Типа хімічного ВТК. В випадку ж з антикваріатом,якщо змінить колір – то це оригінал.
Дістала з сумки пластину, флакон із прозорим розчином та дві піпетки. Акуратно протерла пластину спеціальною ганчірочкою. Довго дивилася на першу пару – два химерні глечики з жовтого металу. Після деяких роздумів витягла з сумки два пензлики. Після нанесення розчину на глеки, потерла місця нанесення пензликом, а потім цими ж пензликами тестову пластину. Декілька миттєвостей нічого не відбувалося.
Я навіть як дихати забула, тим більше гострим було розчарування, яке піднімалося в душі.
- Не виходить, - видихнула сумно.
- Ще раз, у те саме місце, - наказав Дворак, і я в якомусь трансі провела повторно операцію з піпетками, пензликами та пластиною.
І коли одна сторона пластини посиніла, я ахнула, не вірячи до останнього, і витріщилася на губи чоловіка. Дякувати за підказку слід без свідків. І, здається, він це зрозумів.
- Перевір на інших парах, - подав голос Ризик.
І цей метод спрацював, хоч і не зовсім так, як замовляв замовник. Розчин був нейтральним, на жодній парі предметів після випаровування не залишалося слідів. А ось секрет пластини я нікому видавати не збиралась. Да і розчин - це витратні матеріали і постійний дохід від постачання цього атрибуту - то гарна можливість. Хто б не підроблював, а мій власний плювок "ловися рибка велика та маленька", ніхто підробити не в змозі. Секретний інградіент з елементом заговору.
І свою частину договору брати виконали наступного дня, представивши моїх охоронців організатору Серединного балу, який прибув для закупівлі пам'ятних презентів для послів та голів делегацій.