Частина 5

«Шити чи не шити, ось у чому питання!» - вранці на сніданку мені вручили химерну пластину з інтерактивною картинкою, яка представляла запрошення на Серединний бал.
Судячи з задоволеного вигляду Шті, він учора не лише працював, а й веселився. На іншій стороні пристойного столу, при моїй появі, випромінював відчутне задоволеність і гордість незрівнянним собою.
До моменту, коли я виклала на стіл краба та щура. Вони теж їсти хочуть! Нас розумієш, погодувати вечерею не здогадалися, ось ми зранку голодні та злі. Ця легенда у нас така була – вироблена після довгих дискусій за перекушуванням від Жу.
Чоловікові явно зіпсували апетит хвостато-членистоногі. Або як там правильно група розподілу крабів називається.
Домомучителька дивилася з осудом і гидливістю, але нам не звикати. Якщо вже вирішили провокувати, то, як у дитячому мультику – щоб усі боялися і не насміхалися. Ця сама мі Сі, як представилася нам музична особа, принесла вранці домашню сукню, найбільше схожу на вбрання куртизанки. Там, де зверху все максимально відкрито, так би мовити товар обличчям, а знизу, при прийнятній довжині такі розрізи, що почуваєшся, якщо не занепалою жінкою, то нареченою, що спускається на сніданок після бурхливої ​​ночі.
Довелося згадати експрес-методи виправлення глибини декольте, а також штопати розрізи до коліна. Якраз під руку згадалася Мортіша Аддамс з її ходою у дико звуженій сукні, але ризикувати не стала, ще навернулася б зі сходів без тренування.
«Який скандал!» - було написано на її холодному обличчі, коли вона побачила вдосконалене вбрання, щура та краба.

- А можна ще дві тарілочки? Чи вихованці можуть смітити прямо на скатертині?
- Фі! Яка невихованість, - все ж таки розжала зуби мі Сі, - верх неподобства!
Я примружилася, і Шті зреагував, навіть швидше не на прищур, а на оскал.
- Звичайно, мі Сі, принесіть дві страви, з тим, що люблять вихованці нашої шановної гості. Чи може їх нагодувати на кухні?
«Майстерно маніпулює» - зазначила про себе, підтискуючи губи, - «так я і залишуся з тобою віч-на-віч».
- Ні! Ми їмо разом! Мої вихованці прихильно сприймуть фрукти, морську рибу, креветки, мідії, кальмарів, зелень, а також морські водорості та сир, персонально для Фросілінди. Делікатес, знаєте.
Мі Сі опалила злим поглядом, але не послухатися Господаря не змогла.
- Я бачу, що вам не дуже сподобався мій вибір домашньої сукні? - заїкнувся Шті, коли ми всі приступили до сніданку.
Я гидливо копирсалася в яєчні, потроху заздривши Себастьяну та Фросеньці.
Ось люблю я з ранку бутерброди, сандвічі або в крайньому випадку «вівсянку, сер!»
- Судячи з нього, Ви звикли снідати в суспільстві жінок легкої поведінки! - не стрималася від уколу.
Шті явно не був готовий до подібного і навіть рот прочинив від несподіванки.
- Що за інсинуації, чого ви так вирішили! Це остання колекція імперської моди Сіуджун!
- Та киньте Ви. Ну і що такого, чоловік Ви імпозантний, статусний, де і з ким прокидатися – винятково ваше бажання. Але, скажу по секрету, ось це, - відтягнула двома пальцями рукавчик, що спускався на плече, - вбрання виключно для молодят, коханок, або жінок, які намагаються розпалити вогонь стосунків, що згасли від часу. А не для цнотливої ​​академістки, запрошеної на Серединний бал.
Чоловік від злості викотив свої очі і своїми дивними вусами заворушив, ну точно, як тарган.

- Яка ти, однак, прямолінійна?
- Є трохи! - опустила погляд в скатертину і зашарілася, здебільшого від зусилля стриматися і не засміятися. Фрося, під шумок, ховаючись за розставленими на столі вазами та стравами, підкралася до Шті ближче і зараз готувалася вискочити в нього під носом. Переступала задніми лапками, демонструючи мені свій вгодований зад.
- Бу! - підстрибнула вона над вазою з виноградом і Шті, передбачувано, відскочив назад, і не втримавшись завалився разом зі стільцем, підбиваючи домашніми туфлями край столу, гублячи себе на підлогу, а сніданок відправляючи в політ до стелі.
Пацюк відразу почав ловити лапками в повітрі якісь червоні горошини, і виловивши дві, стрибками помчав на мій бік столу.
Я поставила на стіл підхоплену заздалегідь тарілку з яєчнею, і як ні в чому не бувало запитала, - а у вас часто бувають планетотруси?
Якщо Шті і збирався вимовляти за витівку щура, то піднявшись з підлоги був збитий з цього настрою моїм питанням.
- Планетотруси?
- Ну так, сейсмічна активність там, - я відправила одну з викрадених горошин за щоку, тому що щур сунув їх мені на тарілку секунду тому з уявним наказом - "жри мовчки, антидот від будь-яких отрут".
– Планета захищена від зовнішніх впливів і жоден метеорит її поверхні не досягає. А отже, і не може викликати сейсмічну хвилю. Я вибрав її для постійного проживання через найбільшу стабільність і безпеку. Тут вам нічого не загрожує!
– А бібліотека тут є? - перевела я розмову в інший бік, виявивши, що він намагається відшукати втрачені антидоти.
- За територію маєтку вам вихід заборонено.  Запрошення – перепустка лише на бал.
- А сукня! У мене ж зовсім нема чого одягти! - зображувати істерику по цьому приводу, мене вчора Фросилінда вчила. Тому заламувати руки і підкочувати погляд до стелі, вийшло практично без зусиль.
- Є каталоги, - він скривився. Мабуть, уже придивився, гад такий, сукню для мене, а я зі своєю критикою всі карти сплутала, - я взяв на себе сміливість вибрати для вас прикрасу, що дозволяє підкреслити вашу статусність!
Він клацнув пальцями і в їдальню увійшла ми Сі, з підносом, на якому лежала оксамитова коробочка.
У мене засвербіло під лівою лопаткою, і я несвідомо почухалась спиною об спинку стільця, на якому сиділа. «Не інакше, як крила ростуть» - майнула жахлива думка щура, а моя власна інтуїція запропонувала зжерти і другу ягідку. Щоб і під правою теж свербіло. Для симетрії.
Переді мною, замість тарілки поставили коробочку і Шті олійним голосом запропонував відкрити подарунок.
«Який несмак» - простягла естетична натура всередині мене, - це дуже дорога річ, прийняти не можу! - повідомила відразу, немов відрізала, відсуваючи її від себе вказівним пальцем і запихаючи в рот другу ягідку.
– Тільки для балу! - спробував схилити до згоди гадський гад. Однозначно, щось з цією прикрасою не те. Настирно примушуючи прийняти подарунок може тільки той, хто має з цього якийсь зиск.
- Ні-ні-ні, - повертаючись до цнотливої ​​академістки, - подібні подарунки та прикраси не за статусом!
На мить мені здалося, що в очах у Шті заскакали досі нечуті нецензурні словосполучення. Навіть щур, по ходу, пройнявся. Вона почала чхати і давитися, і не їжею, якщо ви правильно зрозуміли.