16

Через вчорашні пристрасті про штори ми зовсім забули, та й не згадали б, якби не ранкове сонячне проміння, яке пробивалося через вікно. Марк зарившись обличчям в подушку продовжував солодко спати, а я перекинувшись на інший бік, зупинила свій погляд на спині Марка, вивчаючи кожну червону смужку від своїх нігтів, кожну подряпину, кожну лінію, кожне татуювання та шрамики.

Татуювань було не так багато, але ті що були гармонійно виглядали на його тілі. Кінчиками пальців я торкнулась одного з них і повільно обвела по контуру. Робота була виконана плавними та м’якими лініями, що виглядала навіть дуже реалістично. Потихеньку пальці дійшли до червоних смуг від нігтів. Треба обов’язково намазати їх маззю, коли Марк прокинеться. – подумала я.  

- Доброго ранку. – пробурмотів Марк, підтягуючи мене до себе.  

- Доброго. Виспався? – я широко посміхнулась, обіймаючи його.

- Угум, як поруч с тобою може бути інакше? – прижмуривши від сонця запитав Марк.

Я підтягнула ковдру дужче. Хоч сонце і заглядало до кімнати, проте вранці завжди було прохолодно. Та й відкрите серед ночі вікно зіграло свою роль.

- Я тебе кохаю, ти ж знаєш це? — питає Марк, і від його слів та голосу голова йде обертом.

- Звичайно знаю. – відповіла я, повільно нахиляючись, щоб поцілувати.

Він міцно стискав мене в обіймах, відповідаючи на поцілунок. Кожен раз коли я перебувала в його обіймах, відчувала себе настільки комфортно, що могла пролежати так хоч не весь день. Проте сьогодні в нас були деякі справи. Марк обіцяв мені, що сьогоднішній день ми проведемо разом, тож я з нетерпінням чекала, на сьогоднішні пригоди.

- Марк, чим ми сьогодні займемося? – перервавши поцілунок запитала я.

- Можемо повторити вчорашній вечір. – піднявши одну брову, відповів він.

- Марк, ну я серйозно.

- Так я і не жартую. Чим тобі не подобаються такі плани?

- Плани звичайно чудові, але давай кудись сходимо, десь погуляємо.

- Добре, давай спочатку поснідаємо, а потім вирішимо.

Начепивши худі Марка, я направилась в сторону холодильника.

- Слухай, в нас тут нічого нема, можливо вівсянку поїмо? – гукнула я.

Марк підвівся з ліжка, і підійшов ближче до холодильника.

- Не густо у вас з їжею. А вівсянка точно є?

- Вівсянка в нас завжди є. Бо окрім неї ми майже нічого зранку не їмо.

- Тепер зрозуміло чому ти така худенька. – пожартував Марк.

Я запарила нам сніданок, і ми прийнялись до трапези. Це був перший вдалий сніданок, за довгий час. Без зайвого галасу та запитання. Щоправда, страва виявилась не такою смачною, як очікувалось, хоча навіть це не вплинуло на цей чудовий ранок.

Після сніданку Марк почав збиратися на тренування, про яке зовсім забув, і не згадав би, якби не дзвінок від його друга.

- На довго ти йдеш? – засмучено запитала я.

- Думаю годинка, півтори. Не довше.

- А так хотілося поніжитися в ліжку. – зітхнула я.

Марк обійшов ліжко, і швиденько поцілував мене.

- Не сумуй тут без мене. Я скоро буду.

А сумувати мені й не довелося. Повалявшись трохи в ліжку, я вирішила, що це найкращий день, щоб розпочати заняття йогою, які я кожен раз відкладаю на потім. Тиждень тому я навіть придбала килимок, який досі валяється без діла. Тож швиденько зіскочивши з ліжка, я спочатку підготувала себе, а потів все необхідне.  Оскільки кімната в нас доволі простора, я з легкістю розгорнула рожевий килимок, і прийнялась до занять.  

Спочатку вправи були доволі складні, а потім я допетрала, що можна обрати режим «початківець», і далі все пішло, як по маслу. Скажу вам чесно, після таких ранкових тренувань немовби заряджаєшся додатковою енергією, ніколи б не подумала, що буде так, а не навпаки.

…Час плинув, на годиннику вже була третя година дня. Марк досі ще не повернувся з тренування, тим самим змушуючи мене нервувати. Після двадцяти дзвінків, він все ж таки написав мені повідомлення, що трохи затримується, але скоро буде. Настрій трохи покращився, тому я захотіла здивувати Марка романтичною вечерею. Напевно гуртожиток і романтична вечеря дещо не суміжні слова, проте я намагалася зробити все ідеально. Спочатку я збігала в магазин, та придбала все необхідне, щоб приготувати лазанью. Щоправда, для того, щоб її приготувати, мені довелось спускатися на 5 поверх, бо лише там була духова шафа. Потім все це гарно накрила на стіл, і причепурившись сама, з нетерпінням чекала, коли він нарешті відкриє двері.

Очікування виявилось доволі довге, що я й не помітила як заснула.

- Сонечко, прокидайся, я вже прийшов. – промовив Марк, цілуючи мене у щічку.

- Я тебе так довго чекала, що й не помітила, як заснула. Вечеря напевно охолола вже.

- Не хвилюйся, я такий голодний, що з’їм навіть холодне.

Ми нарешті сіли вечеряти, випивши трохи вина, Марк почав розповідати про своє тренування, та чого він так довго там був.

- Уявляєш, все було так добре, я вже майже збирався йти, як раптом щось стрельнуло в коліні, така неймовірний біль. Ледве дійшов назад.

- Тож треба було добре розім’ятися перед тренуванням.

- Та знаю, як  завжди поспішив. Тепер напевно тиждень без тренувань. – засмутився Марк. Але через секунду посміхнувся і соромлячись попросив, - Аня, зроби мені масаж. Після твого масажу мені завжди стає легше.

Марк дивився на мене великими жалібними очима і зобразив миле привабливе личко, якому я просто не змогла відмовити.

- Лягай. – усміхнулася я, сідаючи поруч.

Я зняла з пальців всі свої кільця і взяла у руки флакончик з масажним маслом, яке у будь-якого спортсмена, завжди є у його сумці. Розігрівши кілька крапель олії в долонях, я почала погладжувати хвору ногу Марка.

– У тебе спазм. Потерпи, потрібно добре розім'яти й розігріти м'язи, щоб вони розслабилися. – і я посилювала натискання.

Великими пальцями, я повільно розтирала напружену ділянку ноги Марка. По його очах було зрозуміло, що коліно і досі болить, проте він усіляко намагався цього не показувати. Марк мовчав, видаючи лише тихі зітхання, коли я натискала на болючі точки.