Приїхавши до Ксюші, я зразу зайшла у будинок( Ксюша живе зі мною вже 2,5 роки)
-Ксюю/протягнула я/ ти вдома?
-так/почувся голос зверху і я зразу ж побігла туди/
- Ксюш ну ти чого? Чому ти плачеш?
-Олено, схоже я вагітна/сказала Ксюша і почала сильніше плакати/
-Ксюша це ж так круто, чур я хресна/від моєї реакції Ксюша трохи заспокоїлася/ а батько...?
-Андрій./впевнено сказала Ксюша/
-він знає?
- Ні, я боюся йому сказати, а раптом він не любить дітей.
- Знаєш ми з Сергієм говорили, і він випадково проговорився мені,що Андрій обожнює дітей,а ще він дуже тебе любить.
-Справді?/запитала Ксюша/
-Так звичайно, тому бери телефон і дзвони нехай приїде,побути тут з тобою?/схвильовано запитала я/
- так, і можеш будь ласка бути тут доки Андрій не поїде/з надією запитала Ксю/
-так,звичайно, лише переодінусь
Я пішла в свою кімнату і взяла звідти легкий спортивний костюм та кроссівки.
Так я відвикла ходити в такому одязі, але інакшого тут не було.
Коли Андрій приїхав він виглядав схвильовано, тому зразу запитав мене чи Ксюша в порядку
-так вона в порядку, але в неї є новина для тебе/усміхнулася я/
Коли Ксюша повідомила Андрію, що вагітна він був на сьомому небі від щастя, я лишила їх і поїхала додому.