3

3

- Дівчино, як ви? - вискочив схвильований водій. - Дивно, що на вас не має жодної подряпини. Як добре, що ви живі, що ви цілі.

Орися дивилася на нього напівсвідомим поглядом, лежачи на узбіччі.

- Пити... - прошепотіла вона.

- Зараз. Я швидко.

Молодий чоловік приніс пляшку води, відкрив та протягнув дівчині.

- Беріть. Пийте. У вас болить щось? Відчуваєте кінцівки? Бо, якщо у вас зламані хребет чи ребра, то переносити вас не можна. Десь є пошкодження? Рани? Тоді давайте я вам допоможу встати. Я відвезу вас... Куди вам треба?

- Я не знаю. 

- Як вас звуть?

- Орися?

- Звідки ви?

- Я... Я... Я не знаю.

- Треба вас у поліцію.

- Я нічого не зробила поганого! - злякалася Орися.

- Звідки ви знаєте, якщо ви нічого не пам'ятаєте? - пожартував хлопець. - Та я жартую так. В поліцію треба, щоб виявити, звідки ви, та повернути додому.

- А якщо в мене не має дому? Тут? - запитала дівчина.

- Повинен ж бути. Це ж я винен, що ви через мене (чи то вдарилися, чи то просто злякалися) втратили пам'ять. Тут по моєму маршруту живе моя сестра. Попрошу її вас прихистити на деякий час, щоб не відправляли вас у притулок. Сідайте у вантажівку.

- Ви не будете до мене чіплятися?

- Ну, ви дуже гарна дівчина. Як до такої красуні й не почіплятися? Жартую-жартую. Обіцяю вас не скривдити. До речі, мене Єгором звати. Прошу до мене. Я не принц на білому коні. Але я симпатичний молодий чоловік на зеленій вантажівці.

Орися сіла у вантажівку.

- Ви, мабуть, йшли в іншому напрямку, але мені треба відвезти вантаж. Я не можу затримуватися, повертаючись назад. Та й поїздка до поліції мене затримає. Ви можете не розказувати в поліції, що я вас... Збив?

- Добре.

- Хоча якось дивно ви зникли з мого шляху. Ніби й відштовхнуло, але так... На вас не має жодної травми, жодної подряпини, навіть синця від падіння. Ніби ви просто перемістилися у просторі - й все.

- Може воно так і відбулося... Я не буду розказувати, що переді мною несподівано з'явився вантажний фургон.

Через годину вони вже знаходилися всередині поліцейського відділу. 

- Ніхто не звертався зі зникненням дівчини, схожої на Орисю. А база відбитків пальців у нас тільки наповнюється або злочинцями, або тими, кого підозрювали чи підозрюють у злочині, чи хтось засвітився при розслідуванні. На жаль чи на щастя, Орисі в цій базі не має. Що ж дівчину тоді треба розмістити в притулку. Поки її не знайдуть її родичі.

- Я можу залишити дівчину у себе? Спочатку у моєї сестри, а потім у мене відпуска. Поки її не знайдуть. - висказав своє побажання Єгор.

- Авжеж. У притулку місця мало. Їжа так собі. Я запишу ваші дані та вашої сестри, що дівчина або у вас, або у вашої сестри буде знаходитись. 

- А коли можна отримати тимчасові документи для Орисі? - запитав Єгор.

- З цим треба почекати. Все перевірити. Ви можете зараз оформити заяву. Орисю, треба написати заяву. Прикро, що ви не пам'ятаєте свого прізвища. А взагалі не хвилюйтеся, все владнаємо. Думаю, ви й новий паспорт дуже скоро отримаєте.

Ще через годину Єгор вже залишав Орисю у своєї сестри.

- Терезо, подбай про Орисю, ніби вона моя дівчина. Сподіваюся, що так і буде. Їй нікуди йти. Вона нічого не пам'ятає. - попросив Єгор свою сестру.

- Невже мені залишати Орисю одну в моїй квартирі? Ми нічого про неї не знаємо. Це ж необережно. Чужа людина в квартирі, де повно дорогої техніки. Та ще мало що може відбутися. А якщо Орися забуде вимкнути газ чи якусь дурницю зробить? Чи щось перевантажить з електрики? Ти побачив великі чисті очі та пишні груди четвертого розміру - і вже все їй дозволяєш, на все згоден. Ти не забудь ще відписати свою квартиру Орисі, як тільки вона отримає свій новий паспорт.

- Терезо, припини! - перебив жінку її брат.

- А можна з вами на вашу роботу? - попросила Орися. - Я можу вас почекати біля вашої роботи. Мені і справді нікуди йти. Тут в мене нікого не має. Я можу щось на вашій роботі робити.

- А ти не можеш брати дівчину з собою при перевезенні вантажу? - запитала Тереза.

- Може й можу. Але їй це буде некомфортно.

- Ладно. Візьму її на роботу. Буде мити посуд в моєму ресторані. До їжі не допущу, бо треба спочатку пройти медогляд.

- Ось і домовилися. Орися буде ходити з тобою на твою роботу, мити посуд, а потім повертатися з тобою додому. А мені вже час. Відстаю від графіка. Треба буде їхати трохи швидше. Потім обговоримо нюанси, завтра ввечері, коли я повернуся з командировки. Тільки нагодуй дівчину, будь ласка. Дівчина за весь день з'їла тільки два гамбургера з картоплею. Орисю, Терезо, до побачення!

- До побачення, Єгоре. Я буду чекати твого повернення. - попрощалася Орися.

- Тільки не затримуйся. Швидше вирішуй свою проблему. - Тереза подивилася на Орисю.