З любов’ю. З істерикою. І з кавою. Починаємо!

Глава 5. Угода з вигаданим персонажем — перший симптом божевілля

— От і домовились, — сказав, задоволено глянувши на підпис. — Тепер я маю право на гідність. І на обійми без сарказму.

— Гаразд… Тільки без пафосу.

Ми потиснули руки.

Я сіла, відкинулась на спинку стільця й видихнула.

— Ну, хоч усе владналося.

Він кивнув, накинув капюшон і вже майже ступив назад у монітор, як раптом обернувся.

— І ще одне…

— Що? — насторожено перепитала я.

— Не називай мене “гарячим, але проблемним”. Це принижує.

— А як тоді?? — перепитала я, підозрюючи нову хвилю драми.

Він повільно усміхнувся, трохи нахилив голову — так, ніби позує для обкладинки книги з рейтингом 18+.

Погляд проникливий. Тінь під очима. Ідеальний кут освітлення — звісно ж, завдяки монітору.

— Називай мене… «емоційно багатошаровим з великим магічним потенціалом».

— Це що, якось коротко можна?

— Сексуальний демон. І крапка.

І з цими словами він зник у яскравому спалаху — ніби Windows вирішив оновитися, але красиво.

Я ще довго сиділа в тиші, намагаючись вирішити, чи пити заспокійливе, чи писати продовження.

А тоді пробурмотіла:

— “Емоційно багатошаровий” — ну ти ж реально гарячий і проблемний…

Подобається

#2909 в Фентезі
#676 в Міське фентезі
#1645 в Різне
#581 в Гумор

Відредаговано: 06.05.2025