4 - Подарунок : Кров.

 POV : Малфой Менор.                              

 Прилегла територія біля маєтка активно очищувалась. Територію розширювали, зокрема й сам парк. Гноми порозбігались... хто куди. Хтось намагався ховатись у погрібі, а хтось маячив біля другої кухні Малфоїв.                

 Зиркаючи у вікна й відхиляючись від ударів, і вереску Доббі.                              

  - Довбаний день - Люціус Малфой був вдома.                                                          

 Визираючи з відкритих дверей, він закотив очі. Незважаючи на верещання й активний супротив садових гномів, він повернувся до задушливих кімнат. Маєток майже повністю відремонтований, як того і бажав міністр магії. Самого Люціуса Малфоя ніхто не спитався.                        

 А його матінка з того світу надіслала листа, зміст самого листа був не дуже аристакратичний ... та ще й з матюками. Три рази його мати наголошувала, що він не цінує свою дорогоцінну дружину.                          Усі три рази Люціус її прокляв (й то доволі успішно), бо більше вона нічого не надіслала. Скоріше за все матінка не дуже образилась, хоча... Він пробурмотів :                                              

  - Ліпше б надіслала мізки. Драко б вони знадобились! Щоб ва....                      

 Сьогодні Люціус не пив і йому було важко.  

***                                                       .                                                

 Величний птах з осяйними крилами привернув увагу жінки. Нарцисса невдоволено здригнулася, мати Драко була біля кухні.                                        

 Птах, який виявився Патронусом з синезно-темними очима, які спостерігали за кожним її рухом, сів на крісло. Спинка крісла хитнулася під магічними-міцними лапами, місіс Малфой (довелось) квапливо забрала лист, і відсунулась якнайдалі від магічного феномена. Чий це патронус вона гадки не мала, але згадала чомусь прим.міністра. Насупившись, вона відволіклась і лише через хвильку побачала, що сам лист сірезно-чорний.  Руки так тремтіли, що жінка не могла впоратись з собою. Усвідомлення реальності, неначе її покинуло. Вона перелякалась і не могла повірити, що це Від Нього.   Хвилини йшли, й от ще одна.

 І ось. Десь зверху пролунала блискавка і птах на підтвердження засичав, як змія.                                       Вона не встигла.                                              

 Лист піднявся у повітрі й задзизчав, зламаний механізм. Запечатаний лист "пішов" тріщинками й опустився на її долоню.                                                        

  - Люба, ти вигукнула щось? Я не...                            

 Люціус зайшов якраз вчасно, бо його кохана вже готова була впасти без тями.                                             Від тріску та самого листа її раптом почало нудити, бо жінка вже знала, що буде... Одного разу власний батько їй надіслав Таке...                                                    

  - Що ти, люба? Що? - він замовк.                  

А потім видав :                                                            

  - Гарпія мене забери...                            

 Але гарпії не дуже полюбляли високих, білявих чоловіків.                                       

Тому гарпії відмовились від такої поживи, а Малфой зостався сам-один зі своєю красунею дружиною, і зі своєю тривожністю. А вона все наростала.                                                  

  -  Я й забув про його патронус - він притримав жінку.                                    

 Від багатьох тріщин конверт й сам лист тріснув, а відтак вибухнув прямо у долонях. У центрі з'явився вогник, Люціус приготувався, зціпивши зуби.        

  "Негайно"  

 Від вибуху конверт розірвало, й на долоні полилася темна кров.