3 - Треверс, місс Грінграсс або Початок.

 Місце було тихим та малолюдним. Грифіндорці вирішили окупувати іншу частину Гогсміду. А тому  зібралися іншому (майже незнайомому) барі, щоб не зустрічати брудотних поглядів Драко та компанії.         Деякі п'ятикурсники хизувалися новими (дуже вишуканими, дорогезними) мантіями.

 Хтось стиха вигукнув :                                                        

  - Грифіндору до такого літати й літати!!                                                              

 Вибух гучного сміху сколихнув напівпрозорі магічні гардини, й одне зі створінь. Одне зі створінь, яке знаходилось зверху на шафі, голосно гаркнуло.. Чи то чхнуло.                                        

  - Від наступного місяця роздаватимуть нове доповнення.                                      

 Один з хлопців перебив Пенсі :                  

  - Ти про ті нові мантії ? Виткані наполовину з золота, а наполовину з хутра гіппогріфа... Хто ж про це не чув ??                                                              

Пенсі шикнула :                                                          

  -  Але можливо для деяких це.. Новина. Презирливо ледь тремтячи від сміху, учні перезернулись.                Білл Візлі вилетів з трактиру, як Василіск з туалетного бачка. Ніхто в Кабанячій голові не сумував і не особливо помітив відсутність одного з Візлів. Очікування  Драко затяглось, а тим часом Пенсі Паркінсон гиготнула, зробивши замовлення.                            

 Приблизно через півгодини двері відчинилися. Тепле повітря серпня ковзнуло по обличчю Драко Малфоя і його супутниці. Висока жіноча постать трохи почекала, Кребб вчасно зметикував та поступився їй місцем.              

 Улюблене місце було звільнено, а Драко вже замовляв напої :                            

  - Тобі що?                                                  

 Жіноча посмішка була звернена до Драко, й на серці в того потеплішало :        

  -  Ельфійський розмарин, як і зазвичай.        

 Драко відгукнувся домовику :                        

  - Ні, не пунш. Просто сік, я буду вельми вдячний, якщо зробите швидко.                                                      Домовик хитнув головою, прийняв замовлення, та перемістився до іншого столу. Хтось з молодших курсів привітав молоду дівчину, яка щось вже вислуховувала від Кребба. Драко обережно прибрав декілька пакунків, і лагідно запропонував меню. Руда не відмовила.                                              

 До слова сказати, міс Паркінсон зникла, бо її вже зачекалася улюблена тітка.                                              Люсі Візлі намагалася не дослухатися до розмови, але з того боку приміщення була гарна "чутність". Розмовляли про дрібниці, хлопця Паркінсон, паличку Треверса (той запевняв, що може начаклувати пунш прямо зараз) і всякі нісенітниці. Драко продовжив :                                              

  - А Ви знаєте, що виробляє фенікс Дамблдора ? Чули про учня, який спізнився ? Коли він зустрічає, й спиняє учнів? Ситуація моторошна і дуже дивна..                                                      

 Вуха з веснянками розвісились й ледь не впали на підлогу. Аж так було цікаво. Слизенринці принишкли, а Драко шепотів :                                        

  - Він не просто зупиняє учнів. Ні, фенікс примушує їх віддати чарівну паличку і тоді ж, коли винуватець беззбройний ...                                                

 Драко зашипів, (ще тихше)  :                  

  - Тоді ж бестія помахом крила спиняє учня, але штука у тому, що любить він дівчат. Серед усіх студентів найбільше. Він карає репетуючих дівчат ввечері, робить крок, а другим помахом крила, він спиняє серце... А потім, після ще одного помаху зникає і душа. Учениці репетують, але нічого не роблять! Бо ж палички то нема! Найголовніше! Справа в тім, що він обирає тих, кого легше знайти. Кажуть, це учениці, низькі та з веснянками на все рило, а ще в них...                                                  

 Хтось з відчаєм всхлипнув. У трактирі піднявся несподіваний гвалт.                    

 Кребб несамовито та з гарчанням закукурікав. Усі звісно ж заржали, але молода дівчина стрималася. Лише багрово-оксамитові губи зігнулися в посмішці.                                              

 Схлип став голосніше. Люсі Візлі (наймолодша) закриваючи лице  на всіх парах неслась до дверей.           -  Хвилина й буде уся в шмарклях. - Треверс зверхньо хмикнув.                  

   - Головне, щоб доповзла до Гогвортсу - Кребб підбадьорливо вдарив Драко по спині. Той, якраз робив ще замовлення.                                              

 Блондин запропонував, і очі підлітка сяйнули :                                                      

  - Давай, замовлю тобі латте ?

 Вона похитала головою. Руда поглянула в вікно.                                          

  - Сьогодні за кошт Драко!!! - слизеринці загалділи.                                    

 Хтось вигукнув :                                            

  - А що, подаруєш місіс Малфой?                      

  - Так, що подаруєш тітці Нарциссі-іі?              

 Усі завчасно спинилися, бо пролунало чітке й вагоме питання :                                

  - А де взагалі Т/і?                                          

 Усі подивилися спочатку на Драко, а потім на руду, яка й підняла це запитання. Зліва, біля Драко почалася метушня.                                                        

 То Треверс, щось надумав.                          

  - Ви розшукуйте свою причепу, а в мене серпневі плани. Так, Сьогодення обіцяє бути цікавим.                  Він кинув значущий погляд на Кребба : - Сьогодні запрошую місс Грінграсс. Точніше вже запросив - виправився Треверс.