Чарівні метелики або Майбутнє.

  -  Імпедімента!!                                              

 - верескливо та голосно. Через хвилину горлання почулося знову.                  

  Пролунав ледь чутний звук тріску. Звуки ударів та дуже чіткий звук падіння. 

                                                     ***

   Десь неподалік темний квадратний предмет розлетівся на друзки.  Щось с дивними зубами та довгим ротом вибухнуло, й розмазалося по стінам.              

 Приміщення сколихнуло виття.                      

  - Мерлін, мене вбий! Що ж це ?                      

 - усвідомлюючи, що ані Моргана, ані Мерлін їй не допоможе, вона навіть не ухилилась. Дівчинка ковзнула очима біля стіни, але Драко там не було.                  

 Вибуховою хвилею її змело назад.                      

 Все вивилося ще гірше, ніж було у її уяві... Якого фіга, вона влізла через чорний хід ?                                 Нарцисса зморгнула, хотіла обернутися, але...                                      

 У ту ж мить сестер відкинуло. Уламки скла посипались на Нарциссу та Беллатрису Лестрандж.  Момент і знов буде вибух.                                                

 " Де ж Драко? Що ж ти вдієш ?"                  

 Від болю потемніло в очах. Раптово Беллу зігнуло, але вона все ж "дещо встигла", встигла підтягти до себе тінь та встати.                                                  

 Щось гаркнуло у центрі кімнати, дівчина пізно зрозуміла, що це Беллатриса начаклувала щитові чари. Від ще одного вибуху тіла відьом зігнуло. Жінка зробила різкий рух у сторону. Все сталося миттєво.         Спалах і от чорне скуйовджене волосся заплуталось у довгих сережках Нарцисси Малфой. Худе тіло сестри міцно притисло Нарциссу до підлоги, молодша сестра встигла тільки хапнути ротом повітря, а нові уламки посипались знов.                                                          

 Невидимим кидком, Белла віджбурнула від себе мініатюрну сіру штукенцію.                                                Дівчинка відхилившись встигла її спіймати. Насправді ж користі з цього було дуже мало. Певним чином не вона, не мадам Лестрандж... Так, ніхто не уявляв з чим вони зіткнулися. З чимось темним та небезпечним, але з чим ?                                                          

 Точніше з ким.                                            

 Потворні звуки з'явилися і зникали, а роздивитися потвору ніякої можливості не було. Уламок пролетів в міліметрі від голови місіс Малфой, й зачепивши руку її старшої сестри, задріботів.

 Ліва рука чарівниці стиснулась у кулак. Відьма гнівно стискала паличку у правій долоні, й намагалася відшукати Драко, але хлопця і слід простиг.                      

  - Тобі потрібно вийти! Зараз же! Підводься!! - але дівчинка не дивилася на чарівницю. Не зважаючи на чарівне горлання мадам Лестрандж, вона тремтіла.                                                      

 Схоже, таке майбутнє було дуже несподіваним для дівчини.                          

  - Щоб тебе... Та що з тобою таке!?                

 Через репет Беллатриси, гвалт у кімнаті став тихше. Потвора, наче сповільнилась.                                     Складно було сказати : хто гальмував більше? Дівчинка чи чудовисько зі своєю магією?                           Розуміючи, що довго це не триватиме, вона вирішила діяти. Трохи відсунувши від себе молодшу сестру (білявку), відьма націлилась на дівчину.                      

 Тієї ж хвилини пролунав стогін Драко Малфоя, хлопця трохи нахилило, але він в змозі був встати. Підводячись, він намагався, подати якийсь знак дівчині, ( бо ж вона була найближча до невідомої сутності), але нічого не виходило.

 Тримаючи двері, хлопець пробурмотів, якесь закляття, але нічого не спрацювало.                                        А у повітрі почало розростаючись, народжуватись щось нове. Фіолетові крильця та маленькі тіла, скупчувались довкола чаклунів. Щось розросталося, поєднувалось та росло у повітрі.                                    І це "щось" нічого гарного не несло.              

 Нарешті чародій, якимсь чином привернув увагу відьмочки. Вона ненароком відсуваючись, озирнулась. Вигляд Драко Малфоя не просто дивував, ні, він шокував. Деякі уламки скла увіп'ялися в плечі та руки, але головним було не це.                                                

 Головним було те, що його закривавлений рот, то відкривався, то закривався.                                            Хлопець, ніби давився, але цього не помічав. Підліток показував на щось рукою, а потім на себе.              - Тупість вашої родини... Вона дійсно виснажує дітки - Беллатриса не змогла послати закляття , а тому лиш відсмикнула руку. Магія провокувала, магія грала з цими малими людьми.            

 Несподівана біль і швидке закляття :          

    - Депульсо.                                              

 Випад Беллатриси був не дуже вдалим.      

 Дівчина ледь кивнула, почавши підбиратисяя до своєї рятівниці, вона оминула напівзруйновану колону.            - Чистокровні свині! Нічого не можуть зробити без мене! -  здавалося, коли небезпека минула, Белла загалділа (та розгнівалася) ще більше.                                                            

А створіння направило свої сили на повітря.                                                          

 Дівчина схопилася за груди та впала біля двох жінок. Поки трійко відьом були цілими, але чи надовго?