Глава 3

Вона прокинулася в незнайому для неї місці. Це точно був не її коледж. Лізі оглянулася. Це була невеличка, погано освітлена кімната схожа на горище. Був день, судячи з яскравих променів падаючих на стіни які переливали утворюючи дивні узори. Вона піднялася і почала шукати двері.

Раптом почула шурхіт із іншого кутка кімнати. Повільно та невпевнено Лізі підійшла, щоб поглянути. Відгорнула коробку, яка там стояла і звідти вискочив кіт та побіг геть вочевидь не дуже радий що викрили його таємний сховок.

Вона знайшла двері і вибралася звідти. Прийшла додому і почала думати над тим усім божевіллям, яке з нею трапилося в цей особливий для неї день. Та тінь, яку вона бачила, не могла бути розіграшем бо надто надприродною та істота була.

А от хто замкнув її на горищі старого будинку вона дізналася зовсім скоро. Як виявилося, то були її одногрупники. Та парочка в музикальному класі також була їх рук справа. Вони найняли акторів, що були так схожі на ту пару яка сварилася в провулку щоб зробити день народження Лізі незабутнім.

-  Ми хотіли зробити для тебе оригінальний подарунок - сказала Віллоу, яка влаштувала це разом ще з декількома одногрупниками Лізі.

Лізі такого подарунку не оцінила: вона так швидко втекла з того горища, що не помітила там своїх речей які в її одногрупників назбиралися за час їхнього спільного навчання і які вони там підкинули щоб здивувати. Потім вони повернули їй ті речі, які вона вважала загубленими. За це вона була дуже вдячна, бо багато з речей їй були необхідні в повсякденному житті.