Глава 1

Кожного року цей день був для Лізі особливим. Але так було лише в дитинстві. Коли поруч були батьки, які влаштовували їй свято із подарунками та солодощами. Тепер вона була доросла і з кожним роком цей день ставав все менше атмосферним. Проте цього року все зовсім не задалося…

Вона була в нічному клубі- там друзі влаштували їй вечірку. На сцені співала одна блюзова виконавиця. До Лізі підійшов хлопець: красивий шатен, який вчився з нею в коледжі.

- Привіт, як ти?- спитав він.

- Добре-відповіла Лізі.

- Завтра будуть танці. Я хотів тебе запросити. Підеш зі мною?

- Я б з радістю. Ти милий хлопець, але я зараз не хочу з кимось зустрічатися.

- Зрозуміло. Вибач. Я піду.

Лізі сиділа за столиком і до неї підійшла її найкраща подруга Віллоу. Вони заговорили про хлопців.

- Ти чого. Він же класний. Розумію, після того що ти пережила, тобі треба зробити перерву. Але не треба ставити хрест на стосунках через один болісний досвід. Кохання воно не таке. Воно може бути прекрасним.

- Якби ж то була звичайна помилка. Але я покохала не ту людину і через це постраждали мої близькі. Наступного разу може бути набагато гірше.

Лізі йшла додому звичайними вуличками що й завжди і на них ніколи нічого не відбувалося-було тихо, але сьогодні вона стала очевидцем вбивства. Одна парочка сварилася, він тримав пістолет.

- Ти хочеш це почути?! - кричала вона.

- Так, хочу-мовив він - Скажи це!

- Не кохаю! Я тебе не кохаю!- він вхопив її за руку, вона намагалася вирватися.

- Так не буває. Людина не може прокинутися одного ранку і перестати кохати. Якщо ти не можеш бути моя, то ти не будеш нічия.-він направив на неї зброю і вистрілив.