Конструювальний принцип це кріплення, на якому тримається вся історія. Він задає внутрішню логіку сюжету, завдяки якій окремі події з’єднуються в цілісну конструкцію, а текст не нагадує набір епізодів, які випадково опинилися під однією обкладинкою.
Це дуже важливий елемент. Фундамент вашоі історії. Її скелет.
Саме конструювальний принцип значною мірою визначає оригінальність і життєздатність твору. Адже сам по собі сюжетний матеріал часто зовсім не новий. Кохання, помста, боротьба за владу, дорослішання героя, пошук себе, порятунок світу людство вже встигло використати досить багато разів. Але це не означає, що більше нічого придумати неможливо.
Важливо не лише те, що ми розповідаємо, а й те, як саме організовуємо цей матеріал.
Іноді конструювальним принципом стає образ, символ або метафора. Але частіше це певний глибинний механізм, який визначає рух історії. Він ніби непомітно підказує авторові: ось це має статися зараз, а ось це поки що не чіпай.
Проблема багатьох сценаріїв полягає саме у відсутності такого принципу. Автор придумує хорошу сцену, потім ще одну, потім цікавого персонажа, потім несподіваний поворот. Окремо все може бути цілком пристойно. А разом виходить конструкція, схожа на шафу, яку збирали без інструкції: деталей багато, але незрозуміло, куди їх прикручувати.
Замисел і конструювальний принцип це не одне й те саме.
Замисел конкретний. Він відповідає на запитання: що відбувається в історії?
Конструювальний принцип абстрактний. Він відповідає на інше запитання: за яким внутрішнім механізмом ми організуємо ці події, щоб вони перетворилися на саме цю історію?
Тому замисел можна сформулювати як подію або ситуацію, а конструювальний принцип як спосіб її розгортання.
Просту формулу можна записати так:
Конструювальний принцип плюс події оповіді дорівнює оригінальному виконанню.
Розглянемо «Хрещеного батька».
Сам замисел не виглядає революційним: син голови мафіозної родини поступово займає місце батька. Про мафію, злочинні родини та боротьбу за владу до цього вже розповідали чимало.
Але історію можна побачити інакше.
Конструювальний принцип «Хрещеного батька» нагадує класичну казку про молодшого сина, який проходить випробування і зрештою стає королем.
Майкл спочатку перебуває осторонь сімейного бізнесу. Потім обставини змушують його вступити в боротьбу. Він проходить випробування, опиняється у вигнанні, повертається, перемагає суперників і поступово отримує владу. Наприкінці він сам стає новим Доном.
Отже, класична казкова конструкція стає способом розповісти історію американської мафіозної родини.
Саме це і робить конструювальний принцип. Він не прикрашає готовий сюжет, а організовує його.
Інший приклад дає історія Мойсея в Книзі Вихід.
Замисел можна сформулювати так: прийомний син єгипетського фараона дізнається, що він єврей, і вирішує вивести свій народ із рабства.
А конструювальний принцип можна сформулювати ширше: людина, яка спочатку не усвідомлює свого призначення, поступово стає пророком і лідером народу, бере на себе відповідальність за його визволення та формулює нові моральні закони.
Тут події утворюють не просто ланцюг пригод. Вони складаються в шлях героя до усвідомлення власної місії.
Те саме можна побачити в серії романів про Гаррі Поттера.
Замисел простий: хлопчик дізнається про свої магічні здібності й вирушає навчатися до школи чарівників.
Але конструювальний принцип значно цікавіший: маленький хлопчик протягом семи років проходить шлях дорослішання і поступово стає людиною, здатною прийняти відповідальність, зробити складний вибір і пожертвувати собою заради інших.
Школа тут не просто місце, де учні вивчають заклинання та регулярно потрапляють у неприємності. Вона стає формою цього шляху. Кожен навчальний рік є черговим етапом дорослішання героя.
Таким чином, конструювальний принцип здатний пов’язати між собою дуже різні події. Він пояснює, чому вони належать одній історії і чому розгортаються саме в такій послідовності.
Більше того, хороший конструювальний принцип здатний сам породжувати події.
Якщо ми будуємо історію за принципом казки про молодшого сина, який має стати королем, то майже автоматично виникають випробування, суперники, поразка, вигнання, повернення, набуття сили та фінальне визнання.
Якщо принципом є шлях героя до усвідомлення власної місії, події мають поступово змушувати його цю місію прийняти.
Якщо принципом є історія дорослішання, кожне велике випробування повинно змінювати героя і переводити його на наступний етап.
Отже, конструювальний принцип можна розглядати як своєрідний генератор подій.
І тут важливо не плутати його з темою.
Тема може звучати як «влада змінює людину», «любов сильніша за страх» або «людина повинна знайти своє призначення». Але тема сама по собі ще не створює конструкції.
Конструювальний принцип ставить інше запитання: яким чином побудувати історію, щоб ця тема розкривалася через дію?