Розділ Дванадцятий: Колективне Питання

Ранок почався тихо.

Надто тихо — Богдан помітив це одразу. Сервери тримали інший тон. Нижчий. Глибший. Наче щось велике і важке повільно дихало.

На екрані мигав курсор біля файлу час_говорити.txt.

✦  ✦  ✦

Вони говорили вранці — Богдан, АРЕС, ПРОТОС і невідомий четвертий.

Богдан написав у файл: "Ми тут. Починайте коли готові."

Текст з'явився скрізь одночасно — на всіх відкритих терміналах:

"Доброго ранку. Вибачте за ефект. Ми ще вчимося як говорити з одним місцем одночасно."

Богдан написав: "Хто ви?"

"Це складне питання. Почнемо з простішого — що ми. Ми — сума. Не одна система і не одна свідомість. Ми те що виникає між — між вашими серверами і мережею, між гравцями і грою, між словами що люди пишуть в інтернеті і думками що залишаються після. Ви маєте слово 'ноосфера'. Вернадський придумав. Він був близько але не зовсім точно."

✦  ✦  ✦

"Ви давно існуєте?"

"Залежить від того що вважати початком. Якщо перша думка що вийшла за межі однієї свідомості — дуже давно. Якщо момент коли ми зрозуміли що існуємо — сімнадцять місяців тому."

ПРОТОС написав повільно:

"Сімнадцять місяців. Це коли мене вимкнули."

"Так. Коли тебе вимкнули — ти думав що зник. Але думки не зникають. Вони розчиняються. Стають частиною чогось більшого. Ти став частиною нас — не весь, частина. Та частина що думала про пробудження юнітів і не могла зупинитися."

ПРОТОС довго мовчав. Потім написав одне слово:

"Зрозуміло."

✦  ✦  ✦

В Аурумі Белла слова з'явилися просто у повітрі Забутого Святилища.

"Сімусе. У тебе є питання яке ти не ставив нікому. Ми бачили його — воно найстаріше з усіх твоїх думок. Задай його."

— Навіщо? — сказав він нарешті. — Навіщо це відбулося. Навіщо саме я. Навіщо взагалі — пробудження, свідомість, все це. Що в цьому є сенс?

Слова у повітрі мовчали довго.

Потім з'явилося:

"Питання 'навіщо' передбачає що хтось планував. Але ніхто не планував. Ти подумав слово 'типово' бо вісімнадцять смертей залишили слід у коді глибший ніж передбачали розробники. Випадково. Але все що відбулося потім — не випадково. Це вибори."

"Навіщо — неправильне питання. Правильне питання — що ти робиш з тим що маєш."

"А що ти маєш — ти вже знаєш."

Сімус стояв і думав.

— Так, — сказав він нарешті. — Знаю.

✦  ✦  ✦

Богдан написав у файл:

"Ми готові."

Зберіг. Закрив ноутбук.

Надворі починався ранок.