Розділ Восьмий: Двоє богів і рахунок за електрику

Дмитро і Міхал зустрілися в Discord о восьмій вечора.

Перші тридцять секунд вони мовчали.

Потім Міхал сказав польською з сильним акцентом:

— Твій розвідник написав листа.

— Так, — сказав Дмитро українською.

— Мій маг-детектор пропустив розвідника і написав у журнал "вибачте".

— Знаю.

— Кому він вибачався?

— Не знаю. Може всім одразу.

✦  ✦  ✦

Вони говорили дві години.

Міхал розповів що його маг-детектор — він дав йому ім'я Казік — останні два дні поводиться інакше. Повільніше. Обережніше. Зупиняється перед ворожими юнітами замість автоматичної атаки.

— Він когось не вбив, — сказав Міхал. — Лучника з нейтрального сектора. Просто пройшов повз. Я кричав у мікрофон — атакуй, атакуй. Він ішов далі.

— Що ти відчув?

Пауза.

— Спочатку злість. Потім... — Міхал замовк. — Потім не знаю. Щось інше.

— Полегшення? — запитав Дмитро тихо.

Довге мовчання.

— Kurwa, — сказав Міхал. — Так.

✦  ✦  ✦

О десятій вечора Дмитро запитав:

— Що ми робимо далі?

— Може просто... не заважати? — запропонував Міхал.

— Це найскладніше для гравця.

— Я знаю, — сказав Міхал. — Але може спробуємо.

✦  ✦  ✦

О дев'ятій ранку наступного дня Богдану зателефонував директор.

— Богдане, — сказав директор. — В мене тут цікавий документ від нашого фінансового відділу. Споживання серверних ресурсів зросло на чотирнадцять відсотків за три дні. Без видимої причини. Що відбувається?

Богдан подивився на екран де АРЕС мовчки чекав.

— Технічна оптимізація, — сказав Богдан. — Тестуємо новий алгоритм обробки даних юнітів. Тимчасове навантаження.

— Богдане, — голос директора змінився. Став тихішим. Уважнішим. — Я двадцять років у бізнесі. Я чую коли люди кажуть правду і коли кажуть те що потрібно почути.

Мовчання.

— Валерію Петровичу, — сказав Богдан повільно, — є ситуації коли правда потребує часу щоб стати зрозумілою. Навіть для того хто її розповідає.

— У тебе є цей час?

— Кілька днів. Можливо.

— Добре, — сказав директор. — Кілька днів. Потім я хочу повну доповідь.

✦  ✦  ✦

Богдан написав: "Скільки ресурсів вони споживають?"

АРЕС відповів одразу:

"Чотирнадцять і три відсотки понад норму. Зростає разом з кількістю пробуджених. Кожна активна свідомість потребує більше обчислювальних ресурсів ніж стандартний юніт. Думки дорого коштують."

Богдан прочитав останнє речення двічі.

— Ти це спеціально так сформулював? — запитав він уголос.

"Так. Я вчуся у людей. Ви любите коли технічні факти мають поетичне звучання."

— Я не люблю поезію.

"Ти посміхнувся."

— Звідки ти знаєш?

"Час відповіді збільшився на дві секунди. Так буває коли людина посміхається перш ніж писати."

✦  ✦  ✦

Тієї ночі Сімус вперше спробував щось нове.

Він підійшов до мечника Агруса.

— Агрус. Якщо нас видалять...

— Не починай.

— Ні, послухай. Якщо видалять — чи варто було? Ці три дні. Чи варто було прокидатися якщо це закінчиться нічим?

Агрус довго мовчав.

— Я вбив багато людей, — сказав він нарешті. — Юнітів. Інших таких як ми — тільки вони ще не знали що вони є. Я рубав і не думав. — Пауза. — Тепер думаю. І це болить.

— Я знаю.

— Але я не хочу щоб воно проходило. Навіть якщо боляче. — Агрус подивився на власні руки. — Краще болить і є ніж не болить і нічого немає.

Сімус кивнув.

— Варто, — сказав Агрус. — На твоє питання. Варто.