Розділ 70 : Насищений Ранок

Був майже ранок коли Віктор нарешті приплив на свій острів, він знаходився зовсім недалеко від батьківського будинку. Попри велику спокусу відвідати мати він не наважився проникати в батьківський будинок, щоб не стати свідком його розваг. 

"Ха, ну що за..."

Він зайшов у новенький будинок і тяжко позіхнув дивлячись на Кая, що лежав та дрімав на дивані в вітальні. Його шоку прикрашав ляпас, а на горлі був ледь помітний червоний слід.

"Намагався подивитись під вуаль Лілі?"

Віктор грюкнув дверима чим і розбудив свого дворецького. Той встав трохи хитаючись його очі бігали по кімнаті в пошуках когось після чого він полегшено видихнув. 

[Ім'я Кай

Повноваження 3
Рівень 20
Клас Дворецький
Статус Раб (слабкий)

Статистика 

Сила 65
Розум 55
Спритність 55
Удача 9
Краса 15
Ордер 17

Навички 

Управління A
Оборонна Стійка A
Бездоганне прибирання A
Кулінарія A
Мистецтво Меча B
Мистецтво Посоха B
Швидкі кроки B
Швидке Мислення B
Товстошкірий E
Спів F
Підлизування F

[Доля B
Напрямок долі Нейтральний
Дизайн долі Відсутній
Загальний статус долі A-]]

"Непоганий статус як на дворецького..."

— Пане, як ваші справи?

Його думки перервав Кай, що був трохи стурбований обтяжливою тишею. 

— Що? Ах, справи. Так справи пройшли просто чудово. Сподіваюсь ти вмієш тримати язика за зубами. 

— Звісно пане. Мене навчав найкращій з наставників! Він був дворецьким, ще ... 

— Годі, я зрозумів. Де Лілі?

Дворецький здригнувся і ще раз уважно оглянувся перед тим як тихо заговорити. 

— Міс Лілі, виявила бажання, провести час з вашими новими слугами в господарській спальні. А також додала, що ви можете використовувати Арію замість неї. 

— Чудово. Де Арія?

— Міс Лілі дозволила Арії залишитись в одній з гостьових спалень на другому поверсі. Другі двері праворуч, пане. 

Віктор помітив неприродне ставлення Кая до Лілі й посміхнувся, схоже вона вирішила встановити ієрархію. Звичайно він був не проти вона вже проникла в його душу. 

— І ще дещо. 

— Що там?

— З вами намагалась зв'язатись ваша мати, щоб запросити на пізню вечерю, але міс Лілі взяла на себе сміливість сказати, що ви занадто зайняті розвагами з новими дівчатами, щоб прийти, але обов'язково прийдете на сніданок. Коли я намагався її виправити вона дала мені ляпаса. 

— Це ж не все? Що ще ти зробив?

Він примружив очі та уважно подивився на нього змушуючи його нервувати. 

— Я також випадково зірвав її вуаль. 

— Тоді це ти винен. 

Кай був шокований, він намагався зберегти репутацію свого пана, але все одно був визнаний винним. 

— Не дивись так, я все одно дам їй трохи покарання, але тобі потрібно дещо запам'ятати, вона не просто ще одна служниця. Її накази не уступають по важливості моїм і в майбутньому ти повинен називати її пані. 

Дворецький завмер від шоку і дивився на нього з широко розкритими очима. Віктор не зважав на нього і пішов на гору сходами його слух та відчуття дозволяли йому зрозуміти, що Арія трохи відновила сили та була у кімнаті. Він обережно прочинив двері, щоб подивитись на дівчину, яка лежала на ліжку і думала про своє майбутнє. 

"Що зі мною тепер буде? Він пограється зі мною і дасть спокій чи як батько, буде..."

Вона з деяким жахом та трепетом згадувала приїзди кількох команд прибиральників майже після кожної його вечірки. А також списки постійних учасниць, він нікого не залишав осторонь, через, що список тільки ріс. Хоча їй пощастило, що Теодор останнім часом займався виключно Луною майже не звертаючи увагу на нових зірок компанії. 

"Чи буде Віктор, сьогодні зі мною...?"

Вона червоніючи вдавалась у питання, бо попри своє ставлення та обставини, вона залишалась недосвідченою дівчиною яка мало знала про світ. Хоча Арія пробувала зустрічатись з хлопцем під час навчання, але він покинув її перш ніж вона отримала схвалення батька. 

"Цікаво, що саме він зі мною зробить..."

— Сестричко, це я. 

Коли Віктор вирішив зайти в кімнату, Арія вирішила прикинутись сплячою. Він посміхнувся та включив лампу на тумбочці та схилився над нею. 

— Сестричко якщо ти хочеш вдавати, що спиш, то краще слідкувала б за руками. 

Прошепотів він їй на вухо обережно граючись з її волоссям. Вона в раз почервоніла до вух й закрила обличчя руками. 

— Давай вставай. 

Віктор вихопив з кільця кілька чашок і розлив в них гарячого шоколаду, поки вона обережно підіймалась і уважно дивилась на нього. 

— Ось тримай. 

Він просунув їй чашку і зробив ковток, після чого задоволено кивнув. 

"Потрібно буде попросити Гільду приготувати побільше."

Арія прийняла чашку і з підозрою подивилась у чашку намагаючись знайти якусь відповідь. 

— Сестричко, Там нічого немає, але я навіть і не підозрював, що тобі подобаються такі п'єси.

Дівчина почервоніла і відвернулась зробивши невеличкий ковток. Він розсміявся і забравшись на ліжко сів поруч з нею. 

— Можеш не переживати, Я ж обіцяв раніше, що нічого не зроблю поки ти сама забажаєш. І я зараз не за відповіддю. Я просто хотів поговорити. Що ти хочеш робити відтепер?

Вона хмикнула і дещо розчаровано видихнула перш ніж зробити ковток, щоб відігнати хаотичні думки та подивитись на нього. 

— Все чого забажає мій пан. 

— В такому випадку, я хотів би, щоб ти продовжувала керувати моїми активами. Усіма моїми активами. 

— Ти справді довіриш мені це?

Вона розгублено подивилась на нього, а він лише засміявся та обійняв її. 

— Ти вже зробила достатньо, щоб я міг спокійно довірити тобі свій бізнес, нехай він і поки що й обмежується Марнославним містом. Ми сім'я, сестричко, і якщо не можна довіряти сім'ю, то кому взагалі можна?