Розділ 69 : Бордель

На іншому краю світу у Марнославному місті до відділення зберігання зайшло кілька дівчат прикриваючи обличчя та цілеспрямовано йшли до певної скриньки. Вони забрали все, що там було й завернувши на паркувальний майданчик вони без особливих зусиль відкрили та завели автобус, щоб поїхати до непримітного будинку на околиці міста і зупинились за кілька поворотів.

— Ти певна, що це саме те місце?

— Ще, ні. Але ми поруч. Треба все тут уважніше роздивитись. 

Дівчина вийшла і швидко зникла в тінях, щоб повернутись за кілька хвилин. 

— Тут, тут і тут є камери, вони добре приховані. Міських камер немає лише приватні, і ті намагаються особливо не дивитись на дорогу. Це чудово відповідає цьому місцю. Бордель для найвпливовіших, найбагатших і збочених людей міста. 

— Що нам тепер робити?

— Він залишив кілька інструкцій, але все потрібно роздивитись, щоб вибрати найкращу. Чекайте тут. 

Дівчина уважно оглянула місцевість і за деякий час знайшла чудове місце, але їй заважало кілька формацій. Вона повернулась, до автобуса і почала гортати листки з різноманітними варіантами інструкціями. 

— Я не думала, що в його інструкціях буде щось подібне. Але це дійсно чудовий варіант для такого місця. Але щоб його провернути мені потрібно якось проникнути за формацію. 

— Ми з Алексом можемо відвернути увагу. 

— Хм, це може бути трохи ризиковано. 

Алекс, що нарешті повернувся до реальності розгублено подивився на дівчину поруч з собою. 

— І як ми це в біса зробимо?

— Ну знаєш....

Вона хитро посміхнулась і заговорила змушуючи Алекс червоніти та шкодувати, що Віктор поїхав. 

— У вас є запрошення?

— Я тут не за цим я хотів би продати цю дівчину. 

— Зачекай, що?! Ми так не домовлялись! Ти ж обіцяв!

— Так я, тобі обіцяв. І як ти в біса мені відплатила?! Пригадуєш!

Алекс схопила Маргарет за шию та обережно наблизила до свого обличчя. 

— Ти сука переспала, з якимось хлопцем за моєю спиною. 

— Але ж....

— Плювати. Ти це зробила! І ось я знайшов для тебе відповідне місце.

Вона кинула Маргарет на землю і її простенька сукня порвалась відкриваючи її спідню білизну. Охоронці нахмурились і хотіли вже просто відігнати парочку, але вже наступної миті вони зачаровано дивились на Маргарет у своїх ніг. Патрулі помітили, щось дивне на вході, але швидко приєднались до інших. Це тривало кілька хвилин і Алексу довелось якось викручуватись виконуючи те, на що дівчина дозволу не давала. 

— Що в біса тут відбу...

З будівлі вийшло кілька чоловіків більш досвідчених та натасканих ніж їх колеги, але вже наступної миті їх голови полетіли в низ як і голови інших охоронців. З тіні вийшла, дівчина, тримаючи закривавлений кинджал й підкинула його перед тим як облизнути.

— Це було довго.

— Я не хотіла заважати вашим іграм. 

— Альфа!

Маргарет не звернула уваги на Альфа, й продовжувала сидіти на місці дивлячись у порожні очі голови охоронця, що лежала перед нею. Алекс, яка хотіла посперечатись, раптом помітила її поведінку та обережно підійшла.

— Наче гобліни. Наче гобліни....

— Маргарет. Не дивись їм в очі. Тримай.

— Ах, так.

Дівчина вирвалась з трансу та підвела свій погляд. Вона подивилась на сумку з речами та обережно взяла її. 

 — Дякую, Алекс. 

— Це, нічого. Скоро звикнеш. 

Вона вдарила її по плечу і пішла до Альфи, що стояла на вході та чистила свій кинджал від крові, можливо, кров Віктора була їй більше до смаку. 

— Закінчили? 

— Так. 

— Наркотики вже повинні були подіяти, а патрулі ми прибрали. Алекс ти ховаєш тіла охорони та стережеш вхід. А ти Маргарет, якщо повернулась до нас за мною, я маю для тебе завдання. 

Дівчина не збиралась очікувати й зайшла у середину. Маргарет деякий час вагалась, але потім щось вирішивши пішла у середину.

— Га.Ти все ж прийшла. Це добре. 

— Що я маю зробити. 

— О все дуже просто ти вб'єш всіх охоронців у коридорах, а потім коли я повернусь ми перевіримо кімнати. А тепер. 

Альфа зробила крок і швидко підійшла до дівчини та схопила її за руку, тягнучи до одного з охоронців, що обперся на стіну та спав. 

— Ти маєш робити це швидко. 

Вона вклала кинджал у руку дівчини та наблизила її до горлянки охоронця і різким ударом перерізала його горло. 

— Бачиш, все просто. 

Маргарет шоковано дивилась на свої руки, а в її свідомості були закарбовані ці відчуття. Але на її подив вже за лічені секунди відчуття притупились як і страх. Вона в паніці подивилась на Альфу, що просто посміхнулась. 

— Відчула це? Твої відчуття наче притупились. Це одна з переваг гравців швидка адаптація. Ну що як думаєш зможеш зробити це сама?

— Я не знаю, але, мабуть.... 

— Чого гадати, тут ще багато кандидатів. 

Альфа підвела дівчину до іншого охоронця і дала їй зробити це самій. Хоча вона деякий час вагалась, вона пригадала своє минуле і видихнувши вдарила охоронця, але удар вийшов не такий чистий і вона запанікувала наносячи ще кілька ударів. 

— Годі, годі. Він вже мертвий. Що тепер думаєш, зможеш це зробити з іншими?

Маргарет подивилась на свої закривавлені руки, та обережно протерши обличчя встала і кивнула. 

— Ось і чудово, якщо помітиш, щось незвичне клич. Мені ще потрібно зловити одного хряка. 

Альфа більше не очікувала на Маргарет і вихопивши кілька кинджалів пішла в гору наспівуючи дитячу пісеньку, повільно і тихо викликаючи мурашки в дівчини, яка розвернулась і пішла блукати коридорами у пошуку нової жертви. Вона вперше по справжньому змогла оцінити красу цього місця, попри те, яка відразлива сторона ховалась за нею. 

— Де ж ти? Де ж ти?

Альфа постукувала по стіні коли вийшла на останній поверх. Вона неухильно наближалась до чорних дверей у кінці коридору. 

— Ти тут. 

Вона посміхнулась і вдарила двері ногою. Важкі чорні двері злетіли з петель і пролетіли крізь темну кімнату прямо до столу. Вона повільно пройшла у кімнату і зробила швидкий крок назад коли з боку з'явилась булава.