Розділ 63 : Міра

Коли Віктор підійшов до купола нарешті підійшло кілька сімейних охоронців. Він дав їм короткі вказівки та пішов у середину. 

— Ми не переборщили?

— Можливо. Але яке це має значення, це все було її виставою. 

Він кинув останній погляд на натовп, що вовком дивився на нього і посміхнувся. 

— Ці ідіоти пов'язані з моєю сім'єю. Вони ніколи не зможуть розірвати ці зв'язки. Коли вони повернуться до дому й обміркують, що сталось, то зрозуміють, що я справжній джентельмен. 

Маргарет ледь не розсміялась, але швидко заховала свою посмішку, коли він вдарив її по дупці. 

— Ти можеш припинити. 

— Про що ти? Я ніколи цього не робила.

Вона блиснула посмішкою, та ввалилась у його обійми. Офіціант, який відкривав їм двері, залився фарбою. Віктор похитав головою і зайшов всередину. Гості купола не наважувались дивитись на нього зверхньо.

— Вони знають своє місце. І знають хто я. Ось вона різниця в порівнянні з тим збродом. 

— Пане, ви нарешті тут. 

Віктор подивився на Сьюзен яка тільки, що підійшла і дещо криво посміхнувся її улесливій посмішці.

— І ти тут. Веди. 

Він добре знав, що в неї на думці, але не розділяв її прагнень. 

"Я дійсно повинен повернути Арію."

Маргарет з цікавістю дивилась на нього та жінку перед собою. 

— Вона гарненька.

— І неприємна на смак.

Віктор уважно подивися на дівчину, що сиділа за столом для видатних гостей. 

"Ось ми й зустрілись знову."

Він зробив крок вперед відпускаючи Маргарет та обходячи Сьюзен і сперся на стіл перед дівчиною.

— Красуне, скільки ти хочеш за ніч?

Вона підняла байдужий погляд на нього та поставила бокал на стіл з ледь чутним дзенькотом. Майже вся зала поринула в тишу дехто боявся навіть видихнути. Він уважно спостерігав за нею, та швидко оцінив. 

[Ім'я  Шарлотта фон Гештальт

Повноваження 3
Рівень 15
Клас Торговець

Сила 29
Розум 30
Спритність 25
удача 25
Краса 28
Ордер 17

Навички

Доступ до системного магазину (5 Рівень)
Доступ до ринку Гравців  (2 Рівень)
Енергетичний щит D
Стійкість до отрути C
Мистецтво кинджала D
Мистецтво метальної голки E
Математичний розум E
Мистецтво слова E
Підкидання Монетки F

Доля B
Напрямок долі Позитивний
Прогноз долі Велич або Падіння

Загальний статус долі B+]

[Обладнання 

Руна вищого захисту A+
Мале кільце зберігання A
Отруєна Шпилька B]

"Хохо, я не очікував меншого від неї."

Він кілька секунд помовчав, але швидко зрозумів, що наступила незручна тиша. 

— Може, хоч скажеш своє ім'я, щоб я міг викупити тебе в сутенера?

Вона, тільки встигла елегантно підняти бокал, щоб відпити, ледь не вилила його на нього. Закашлявшись вона побачила його посмішку і швидко взяла себе у руки. 

— Не треба цієї вистави, Вікторе. 

Вона посміхнулась і лише губами додала фон Вайзе. 

— Пробач, я не міг стриматись побачивши твою красу, Шарлотта.

Він так само губами додав фон Гештальт. Дівчина гучним ударом поставила бокал на стіл та відвернулась. 

"Що ти в біса маєш на увазі?! Заспокойся Шарлотто, це не спроста, він, точно щось планує."

Вони обмінялись на останок привітаннями та сіли на різні краї одного столу, максимально ігноруючи один одного, але слухаючи уважно. 

— Ах, пане Віктор, яка радість вас зустріти! 

Віктор який думав побалувати Маргарет побачив як до нього підійшов Марк Зільберберг, поруч з ним йшла дівчина, яка зблідла побачивши його волосся. 

"Це вона. Це вона. Я ніколи. Ніколи тебе більше не втрачу."

Він хотів зірватись з місця та схопити дівчину на місці, але стримався.

"Я не повинен давати їй приводів зрозуміти."

Він відкинувся на спинку стільці та подивився них.

— Містер Зільберберг, давно не бачились, чи не могли б ви нас представити? 

— Звісно, звісно. Це Міра Ельф, наша нова зіронька, а це пан Віктор Білий новий гендиректор Медіа Горизонтів, він давно хотів тебе побачити. Міра?

Він подивився на дівчину, яка, здавалось втратила все життя 

— Приємно познайомитись, пане.

Вона намагалась втримати себе в руках, але було видно, що їй це погано вдається. 

"Він же не знає? Може, я зможу спокійно вийти?"

Віктор посміхнувся ще більше лякаючи дівчину. Вона нервувала і поправляла свою небесно-блакитну сукню та перевіряла чудернацьку шпильку з різноманітними екзотичними квітами в її чорному волосі.

"Вона користується макіяжем, тоді я не розумів навіщо, але. Це дійсно гарний хід."

Він встав, бережно і ніжно взяв дівчину за руку, Колись в нього її забрали та він прискав її холодну руку до свого обличчя,

— Ходімо я хочу роздивитись тебе ближче. 

Міра нічого не сказала, а лише кивнула. Більшість зітхнули, але нічого не сказали. Вони все чудово розуміли, хоча було кілька які явно з останніх сил тримались і були невдоволені, але інші гості допомогли їм заспокоїтись. 

"Ти тоді мене знатно помучила, я майже рік бився об цю скелю."

Він гладив її волосся та вбирав аромат відчуваючи як Маргарет почали тиснути на його плечі, але він був не проти, з кожною секундою поруч з Мірою його розум ставав чистішим і поверталась давно забута лють.

"Я обов'язково їм помщусь, я змушу їх відплатити в десятки якщо не в сотні разів більше."

Його рука стискалась в кулак, а м'язи тверділи. Маргарет дивно подивилась на нього обережно погладжуючи. Але він згадував той день як вона зникла, як за кілька днів безцільних пошуків він хотів піти до батька. І як в його дім закинули її тіло та останній поцілунок який вона йому подарувала.