Розділ 56 : Думки під покровом ночі

За деякий час до вечері Альфа слідуючи за Гільдою прийшла до стоячого на деякій відстані будинку слуг. 

— Дівчата живуть тут під моїм наглядом. Я також згідно з наказом юного пана займаюсь їх вихованням. 

Вони тихо увійшли до будівлі та пішли на другий поверх де дівчата займались математикою. Альфа не могла не посміхнутись згадуючи ті часи коли вони бачились в останнє, та як вона їх навчала. 

"Я не хотіла цього для вас, я хотіла, щоб ви жили нормальним життям."

Хоча вона не хотіла цього визнавати, особливо після його погроз, вона відчувала, що вони живуть непогано нехай і у руках того хлопця. 

"Я зроблю все, щоб ви жили спокійно."

Вона спробувала тихо обпертись на стіну, але Бета помітила і розвернулась, щоб подивитись, хто це. ЇЇ очі розширились і вона тремтячи встала та пішла до неї. 

— Це ти, це справді ти.

Вона доторкнулась до її обличчя та відчувши тепло швидко обійняла її плачучи з усіх сил. Решта вже встали й так само дивились на них. 

— Альфо це, справді ти. 

— Так, це я. Ви що не впізнаєте свою старшу сестру? 

Тета кинулась наступною, а за нею і решта дівчат. 

— Ми думали, що ти померла. 

— Я теж так думала. 

Вона обіймала усіх дівчат та обережно пішла у середину кімнати. Гільда посміхнулась та закрила двері. 

— Як ти знайшла нас?

— Я випадкову зустріла Віктора, і він пообіцяв привести мене до вас. 

— Ах, ти зустріла нашого пана!

Поки Альфа відповідала на питання Гамми Тета очікуючи на захопливу розповідь подивилась на неї захопленим поглядом. 

— Ти будеш жити з нами?

— Так, я стала його новим помічником. 

Вона мала слабку посмішку, поки дівчата, раділи, що вони тепер будуть жити разом зі своєю сестрою. Яка була їх опорою в підземеллі Тітуса. 

— Що з вами сталось?

— Міс Лілі нас врятувала.

Бета швидко відповіла починаючи свою розповідь, вона була приємно здивована, що Віктор справді дав їм вибір. Але погодилась на з його аргументами в них дійсно не було іншого шансу жити відносно нормальним життям. 

— Міс Лілі це та дівчина в вуалі?

— Так, вона добра, і піклується про нас. Так само як і ти. 

— Ти знаєш як вона виглядає насправді?

— Ні, в нас не було і шансу, але Міна та Мана її бачили. Вони кажуть, що вона найгарніша дівчина з сіх кого вони бачили. 

Швидко на її питання відповіла Іта, а за нею і Бета. Альфа нахмурилась.

"Це не спроста, вона має родовід, я повинна її побачити без вуалі."

За деякий час їх покликали на вечерю. Після якої Альфа з дівчатами зібрались на піжамну вечірку в окремій кімнаті. підлога була застелена ковдрами та матрацами. І довго розмовляли між собою поки нарешті не втомились. 

— Альфо тобі також важко заснути?

— Так. 

Вона занадто багато часу провела в підземеллі й м'які та теплі ліжка здавались їй в рази незручнішими за холодну кам'яну підлогу храму. 

— Альфо, що ти думаєш про Віктора?

— Він такий самий як і інші чоловіки, нам потрібно бути обережними. 

— А мені здається навпаки. Він добрий до нас і дає нам все необхідне. Нам навіть дали купити все, що ми хочемо через інтернет. 

— Це він чи Лілі?

Бета розгублено подивилась на старшу сестру. 

— Звичайно це Лілі, але вона сказала, що це його задум. Віктор прийшов доволі пізно і майже одразу пішов. 

Тепер вже Альфа розгублено кивнула і подивилась у стелю.

— Зрозуміла. Але я дійсно переживаю, що з вами щось станеться, може він збирається продати вас якомусь виродку. 

— Я знаю, я теж через це переживаю, але він обіцяв. І навіть якщо щось таке станеться, ми нічого не можемо вдіяти, ми вже його...

Дівчина замовкла і подивилась у стелю. 

— Я не думаю, що він це зробить. Якби він справді хотів нас комусь продати, то забрав би силою. А також не з'явився так просто перед нами. І. Він просто занадто гарний, щоб бути злодієм. 

Пролунав голос Іпсилон з іншої сторони вона вже червонувата поклала руки на щоки й затряслась. Решта, хто не спав подивились на неї та похитали головою. 

— Ой, що ти ця аура навколо та добре підкреслене тіло через високу характеристику краси. Ах, точно, Альфа. Знаєш це як у грі ми теж не вірили поки Міна та Мана нам не показали.

— Стоп, стоп. Що? Вони розповіли вам про Гравців?!

— Так. Віктор і тобі розповів, тоді яка ж це таємниця?

Бета тихо засміялась під шокованим поглядом Альфи, яка підвелась на ліктях, щоб подивитись на дівчат. 

"Цього не може бути. Невже він думає їх пробудити?! Але як?! Тоді чого він їм розповів? Він тепер їх ніяк не позбудеться якщо не хоче постраждати."

Вона відпустила руки та впала на матрац і потерла лоба. 

— Я. Я теж гравець. 

— Що?

— Справді?

— Як це сталось?

Дівчата скочили зі свого місця невідомо звідки взявши енергію та оточили її. 

— Чиста випадковість, я просто знайшла щось і бац тепер я гравець. 

— Круто, а ти сильна? Який у тебе клас?

— Про це неправильно питати! 

Бета відвісила потиличник Гаммі. Альфа криво посміхнулась. бачачи палкий погляд інших. 

— Я доволі сильна і я простий воїн. 

— Невже ти сильніша за тітку Гільду чи Лілі?

— Можливо, але я не билась проти них. 

Альфа закотила очі й склала руки перед собою, щоб похмуро видихнути.

— Годі дівчата, що ми будемо завтра робити?

— Звісно приміряти покупки! Невже ми просто так купляли ці купальники та інший одяг?

На питання Бети відгукнулась Дельта. Яка звідкись вихопила кілька коробок. Дівчата схвально закивали, а Іпсилон боязко підняла руку

— Нам точно потрібно показати їх Віктору. Він збирається їхати завтра з ранку. 

— Тоді вирішено почнемо з купальників, всі згодні? 

Дівчата дещо сором'язливо закивали, під повністю шокованим поглядом Альфи. Вона ніколи не думала, що дівчата яких Тітус змушував плавати без нічого перед його очима, самі запропонують подібну ідею.