Юний пан в тіні/ The Young Master in the Shadows

Розділ 46 : Дівчата

Віктор з посмішкою колупався у сумках, які принесли дівчата, гроші, зброя та деякі приємні дрібниці. 

"Як чудово. О, вони захопили кулемети, а це що гранати? Як я їх обожнюю. Щоб мене біси побрали, це що ракетниця? Як чудово, мені не потрібно буде мудрувати перед сім'єю, щоб отримати дозволи."

Він деякий час кружляв по кімнаті підбираючи ту чи іншу річ, поки не розклав все і не повернувся, щоб подивитись на останні кілька сумок.

"А тепер десерт."

Він обережно підійшов та відкрив сумки, щоб побачити кілька дбайливо загорнутих артефактів та цінних матеріалів. 

" Дивовижно, а я вже збирався думати як її отримати. Приємний сюрприз."

Він обережно відклав срібну траву у сторонку, це був важливий інгредієнт рецепта для пробудження. В наступну мить він недбало дістав і поклав перед собою кілька перснів, намист та мантію і швиденько їх оцінив."

"Три кільця збільшення атрибутів, два намиста левітації та мантія для чарівника. Сміття. Я покладав занадто великі сподівання на товари такого маленького аукціону."

Він розвернувся до останньої групи артефактів мечі, кинджали, арбалет молот та спис.

"Сміття, ой, а це чогось варте і це, все ж воно було того варте."

Він покрутив у руках кинджал та спис, єдині артефакти рангу A. Кинджал завдяки своїм ефектам одразу припав йому до душі, на відміну від списа з яким він зробив кілька пробних ударів.

"Я вже маю метання кинджала, мені поки вистачить, а ось зі списом треба подумати, я можу використати нагороду лише один раз."

Віктор кивнув сам до себе і подивився на час і з деяким жахом відкрив рота. 

— Я провів тут три години?! Так, дівчата на мене вже, мабуть, зачекались.

Він встав і схопив кілька речей та по черзі підкинув їх у повітря, де вони розчинились у світлі та вистрілили до персня, що з'явився на його пальці з під маскування. 

"Я знав, що вона буде у пригоді."

Він з посмішкою піднявся на гору де на нього вже очікувала Гільда. 

— Юний пане, дівчата миті та приведені до ладу, і очікують на зустріч з тобою. 

Вона відмітила його дивний погляд і де відвела власний у гору. Віктор помітив її дії та широко посміхнувся. Він збирався вдавати свиню, щоб зловити тигра, і чим більше людей на це втрапить, тим краще. 

"Але я не хочу, щоб про мене так думали мої люди. Сподіваюсь, з часом вона зрозуміє."

Раптом він вдарив кулаком у по долоні та подивився на Гільду. 

— Я нещодавно розмовляв з батьком, і тепер ти моя. 

Він зробив крок у перед і поклав жетон їй на шию легенький струм пробіг її тілом і сімейний герб засвітився і невдовзі зник. Вона трохи відступила і схилила голову. 

— Гільда побачила свого пана. 

Віктор помітив слабку посмішку на її обличчі, і схвально кивнув головою. Вона давно очікувала своє долі, і цей варіант був найкращим для неї, бо вона зможе бути поруч з близнюками. 

— Непотрібно зайвих формальностей. Можеш звати мене як звикла. 

— Зрозуміла, юний пане. 

Вони посміхнулись один одному. Він пішов попереду, а вона на крок позаду, за кілька хвилин вони дійшли до їдальні, де широко розкрив двері. Дівчата, що ще кілька секунд тому стояли та невимушено говорили збились до купи й тремтіли закриваючи голови руками. 

"Я міг на це очікувати. Вони через багато пройшли."

Віктор не розсердився, а лише засмучено похитав головою. Лілі, та близнюки не знали, що робити та в розгубленості переводили погляд з нього на них.

"Ах, я забула їм сказати..."

Доволі швидко до Лілі дійшло, чого вони такі й винувато схилила голову. Вона не могла навіть подумати, що Тітус вже став для дівчат нічним кошмаром. Вони з жахом очікували своєї долі та гадали чи не варто їм все ж було спробувати втекти. 

— Заспокойтесь. Нехай я і належу до тієї самої родини, що і цей пес, але я не схожий на нього і його методи мені не до вподоби. А тепер дай мені добре вас роздивитись. 

Він ніжно заговорив сідаючи як можна далі від них в межах кімнати. Вони продовжували тремтіти, а сльози раз у раз текли по обличчях. Але вони не наважились ослухатись його наказу і встали як їх навчили. Дівчата були надзвичайно гарні як і близнюки, але меркли на фоні Лілі.

"Хм, їх карали та навчали, але далеко не зайшли. Вони досі незаймані. Тітус, здається, боявся пошкодити товар, що могло зменшити їх вартість."

Віктор кивнув сам до себе уважно роздивляючись їх тіла відмічаючи кілька шрамів і синців, що було добре видно крізь легенькі білі сукні. Не залишаючи  не оглянутим жодного місця, на їх тілах від дещо мокрого волосся до ніжок в білих сандалях. На що Лілі яка стала біля нього обережно почала пощипувати його, під дещо заздрісним поглядом близнюків, які стали біля Гільди. 

— Лілі вже сказала мені, що вона вам пообіцяла. Це не проблема, я хотів запропонувати, вам щось подібне. Все буде добре, заспокойтесь, а тепер по черзі, назвіть свої імена та вік. 

Його посмішка та ніжний голос дещо полонила дівчат і вони трохи заспокоїлись, але страх був занадто сильний, тремтячи вони почали говорити. А він їх оцінював. 

[Ім'я Бета

Сила 9
Розум 19
Удача 8
Краса 19

Статус долі D+ (Зростає)

Родовід (невідомо)]

[Ім'я Гамма

Сила 8
Розум 18
Удача 7
Краса 18

Статус долі C (Зростає)

Родовід (невідомо)]

[Ім'я Дельта

Сила 11
Розум 17
Удача 10
Краса 19

Статус долі D (Зростає)

Родовід (невідомо)]

[Ім'я Іпсилон

Сила 8
Розум 16
Удача 9
Краса 21




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше