Розділ 33 : Прискорений курс

Дівчата були у печері й намагались не дивитись одна на одну. Міна дивилась на стелю, поки її рану лікувала Анна, а Мана тримала речі та раз у раз кидала тужливий погляд на вхід сподіваючись, що вона з'явиться з хвилини на хвилину. 

Аж раптом в середину зухвало зайшов Віктор, змушуючи дівчат схопитись з місця і вихопити кинджали, а потім з деякою радістю їх сховати, щоб подивитись на Маргарет яка зайшла слідом, щось бурмочучи собі під ніс. 

"Погано дуже погано. Вони надто необережні, навіть вартового не поставили. А тепер подивимось на них."

Він активував свою навичку. 

[Ім'я Міна/Мана

Повноваження 3
Рівень 0
Клас Служниця меча

Сила 36
Розум 20
Спритність 26
Удача 11
Краса 21
Ордер 10

Навички 
Мистецтво меча Інь/Ян S+
Бездоганне прибирання B
Мистецтво кинджала C
Кулінарія F

Статус Долі A]

Віктор задоволено кивнув 

"Вони навіть тут схожі. А ще ці навички, вони точно заслуговують того, щоб бути моїми служницями."

Він посміхнувся і подивився на Анну. 

[Ім'я Анна Браун

Повноваження 2
Рівень 0
Клас Цілитель

Сила 20
Розум 25
Спритність 22
Удача 12
Краса 35
Ордер 10

Навички

Цілющий дотик A
Виготовлення Ліків C
Слабка Оцінка Ліків E
Швидке навчання S

Статус Долі C]

Віктор був здивований, а на його обличчі з'явилась посмішка. 

"Вона цілитель. Це дуже рідкий клас. Треба відвести її до Тома, щоб він втратив всяку надію."

Поки Віктор кивав сам до себе Мана викрикнула привертаючи увагу Міни та Анни. Остання ж не гаючи часу підійшла та обійняла Маргарет, близнюки спочатку підійшли до нього і вклонились, і отримавши його дозвіл пішли до інших. 

— Маргарет, це ти. Це справді ти. 

— Так це я. 

Маргарет відповіла плачущій Анні відповідаючи на її обійми. Близнюки спочатку стояли з боку, але потім піддались загальній атмосфері та також обійняли Маргарет та Анну. Віктор спостерігав за ними з боку поки не знайшов відносно рівну місцину. Маргарет вивільнилась з обіймів і почала розповідати історію про те наскільки небезпечною була її ситуація. Дівчата були захоплені його героїчною фігурою і розвернулись, щоб подякувати у їх головах з'явилось лише одне питання. 

"Він весь час носив його з собою?"

Віктор який сидів на похідному кріслі й пив воду під поглядами розгублених дівчат

— На що ви дивитесь? Зі мною щось не так? Щось з моїм волоссям чи обличчям?

Дівчата продовжували дивитись на нього в розгубленості. 

— Кхм. Підійдіть і сядьте навколо мене. Я мушу сказати вам дещо важливе. 

Вони подивились одна на одного, а потім сіли біля нього напівколом

— Все по черзі. Ви розповіли його один одному чи не так? Розкажіть і мені.

Дівчата подивились одна на одну, а потім розповіли йому поки він посміхався. Та під кінець він скрутив невідомо звідки взяту газету і вдарив по їх головах. 

— Дурні! Ніколи не відкривайте свій клас так недбало! Це наразить вас на серйозну небезпеку! Якщо ж вам доведеться це зробити тримайте кілька своїх навичок у таємниці! Невже діти в наш час такі не освічені?

Поки Віктор дивився у стелю, поки засоромлені та ображені дівчата терли свої голови дивлячись у підлогу. 

"За що?! Ти ж сам просив назвати!"

Віктор похитав головою і подивився уважно на них.

— А тепер слухайте уважно.

Віктор провів свою лекцію і хоча вона в цілому була схожа на розповідь Тома, деякі моменти відрізнялись вказуючи на більш розвинене розуміння системи. Дивлячись на задумливих дівчат він посміхнувся.

— У вас є питання?

— Ах. Так, пане. Чи впливає наш життєвий досвід на клас та навички?

Віктор нахилив голову дещо здивований тим як Міна його назвала і подивився на інших дівчат. Вони не показали жодної реакції. 

"Хохо. Цікаво, схоже вони їм все розповіли. Добре, дуже добре."

Він широко посміхнувся і подивися на них. 

— Це гарне питання. А відповідь буде. Так, це дійсно так, але є ще кілька додаткових пунктів, родовід та потенціал. Але в підземеллі для вас буде обраний найбільш відповідний клас та навички, автоматично. 

Дівчата кивнули, та ось Анна, уважно подивилась на нього і тихо запитала.

— А чи можемо ми використовувати наші навички за межами підземелля?

— Так ви можете, але потрібно дотримуватись деяких правил. 

Відповів їй Віктор дивлячись у її блискучі очі.

— Анна, тобі потрібно буде стати лікарем чи медсестрою. Тоді ти зможеш використовувати свої навички, щоб таємно допомагати людям. 

Вона кивнула, й усім іншим не потрібно було її підтвердження, щоб зрозуміти, вона вже визначилась. 

— А що на рахунок мене і близнюків?

Перед тим як відповісти на питання Маргарет він відкинувся і подивився на Ману і Міну склавши руки перед собою і широко посміхнувшись. 

— Вони мої служниці. А їх класи дуже цінні для мене, як і вони, що будуть служити мені. 

Близнюки схили голови, щоб ніхто не побачив їх почервонілі обличчя. Після чого він подивився на неї. 

— А що до тебе. Це буде залежати від того на кого ти працюєш.

Маргарет побачила його посмішку й акцент на словах, що стиснула кулак дуже шкодуючи, що тоді таки не вдарила його. Поки інші були дещо розгублені, Віктор відкашлявся і продовжив.

— Після того, як ми повернемось. До вас обов'язково прийдуть люди, щоб завербувати. Ти з Анною в праві вирішувати куди вам йти. Але я дам кілька порад.

Він подивився на Анну. 

— Ти не повинна розкривати свій клас до того як приєднаєшся до Зали Медицини. Вони нейтрали, що непов'язані з іншими силами. З їх допомогою та знаннями я впевнений, що на тебе очікуватиме велике майбутнє. Коли ми виберемось я допоможу тобі зв'язатись з ними. Хоча їх випробування дещо клопітне, для тебе це не буде проблемою. І ще дещо, на відміну від інших сил в тебе там буде більше свободи, бо цілителі є цінним ресурсом.