Розділ 17 : Розмова в машині

Після нетривалого виховання Віктор відправив Лілі спати. Її допомога може знадобитись у майбутньому. 

Спустившись до їдальні Віктор побачив близнюків у блакитних сукнях., що допомогли йому зайняти своє місце за столом. Задоволений Віктор дозволив їм супроводжувати його за сніданком. 

За кілька хвилин до кімнати зайшла Гільда

— Доброго ранку, юний пане.

— Щось сталось?

— Прибув ваш водій.

— Чудово, нехай зачекає на мене. — Його погляд впав на годинник, —  І можеш дати йому молока і каші, в цю годину він, мабуть, голодний, а мені ще є про що поговорити з дівчатами. 

Гільда кивнула і вийшла. Близнюки напружились й стали очікувати питань Віктора.

— Що збираєтесь робити?

Міна подивилась на сестру після чого відповідала.

— Ми збирались цілий день допомагати Гільді, як зазвичай і ввечері піти на вечірку до друга.. 

— Чудово, ви підете зі мною.

Лілі не спала всю ніч і поки не відпочине він її нікуди не відправить, а також це чудова нагода ще більше зміцнити його зв'язок з ними. 

— Так пане.

Синхронно й з деяким занепокоєнням відповіли вони. Хоча їх зв'язок ставав міцнішим, вони не могли повністю довіряти Віктору. Набравшись деякої сміливості Міна подивилась на нього й вирішила уточнити, до чого їм готуватись. 

— Пане, дозвольте запитати.

Віктор підніс до рота чашку чаю  й кивнув головою. 

— А про яку компанію ви говорите?

— А ви що не знаєте? Я новий генеральний директор "Медіа Горизонтів", ви ж знаєте їх?

— Ааа, це та компанія, що зняла "Дракон Герой 3"? Та студія з якою має контракт Джон Сігма?

— Звичайно, та якщо ви не хочете зі мною йти я вас не змушую. — З вдаваним розчаруванням сказав він після чого додав — Може тоді мені варто попросити Гільду?

— Ні, пане, ми з радістю підемо з вами. 

Щасливо промовили близнюки, зустрітись зі своїми героями, отримати автограф та побачити світ за лаштунками. Про що ще могли мріяти ці дівчата?

— Чудово. А тепер швидко доїдайте й переодягайтесь чи ви так хоче піти?

Дівчата подивились одна на одну після чого кивнули на його слова. За кілька хвилин вони вже пронеслись будинком й обирали, що вдінуть. А Віктор з посмішкою хитав головою й пив чай гортаючи новинну стрічку.  

Коли вони прийшли до нього він посміхнувся, вони вдягли червоні футболки й сині рвані джинси, та попри те, що вони були майже ідентичними кожну з них було легко розрізнити завдяки різним характерам. Ще вчора різниця була майже не очевидна, через страх і замкнутість.

Віктор встав й потяг близнюків до виходу. Лео сидів у машині й коли побачив їх намагався вдягнути маску красеня водія. Та його цілковито видавав погляд, що по всяк час зривався з повідця й блукав тілами дівчат. 

Віктор сів на заднє сидіння між близнюків притискаючи їх тіла до себе без особливого опору. Під заздрісним поглядом Лео. 

" А як я хочу бути на його місці. І якого біса він кожного дня з дівчиною, невже не може побути на самоті? Я так не матиму жодного шансу, щоб зблизитись з ним!"

Та Віктору не було діла до Лео і його думок. Він вдивлявся у гору насолоджуючись відчуттям.

"Хм, якщо я правильно розіграю свої карти, то отримаю не тільки близнюків, а й могутнього пішака. Та для цього треба буде дещо купити."

Коли машина виїхала на трасу, пролунав гудок, що відірвав його від роздумів і змусив насуплено подивитись у вікно, де пронісся рожевий спорткар без даху, що доволі скоро зник з поля зору. Завдяки таланту Лео, що почав своєчасний маневр, могла б статись аварія.

— До біса!. Він водити не вміє?! Я повідомлю компанії про нього і ми розберемось з ним, пане.

Лео прокричався, не відвертаючи уваги від дороги, й не помітив на своє щастя той вбивчий погляд, що кинув у вдогін машині Віктор. Він дуже добре пам'ятав хто це. Та не встиг він і слова сказати.

— Містер Лео, я думаю це безглуздо. Бо той хто сидів за кермом - це міс Лінда Крос дочка нинішнього губернатора Отто Кроса.

— Ви впевнені?

— Так. Я знаю цю машину. Це без....

— Ти її знаєш?

Низьким і холодним голосом запитав Віктор від чого могло здатись. що температура впала на кілька градусів, а кров застигла від страху. 

— Н-ні. Не особисто.

Мона запиналась. Після чого дістала телефон і показала йому кілька фото і профіль у соціальних мережах.

— Бачите, вона дуже відома в місті й в неї багато підписників у соціальних мережах. 

— Добре, а тепер розкажи усе, що про неї знаєш. 

Сказав, Віктор помітно теплішим голосом. 

— Ну. Вона дуже добра і владна. Хоча більшу частину часу вона поводиться доволі зарозуміло, вона насправді дуже добра. Минулого місця пожертвувала кілька мільйонів дитячому будинку. Й має власну косметичну компанію яку відкрила ще в середній школі. 

Міна не звернула, жодної уваги на насуплений погляд і скривлене обличчя Віктора, що з кожним її ще більш захопленим своєю героїнею словом ставало, ще більш скривленим. Мана ж хитала головою на кожне слово сестри. 

— У неї багато відданих шанувальників й десятки фан-клубів в інтернеті, Вона наш одноліток і збирається ходити до тієї ж школи, що й ми. 

Хоча Віктор не сказав і слова, Міна кинула на нього швидкий погляд і не помітивши нічого дивного продовжила. 

— Пане, я знаю, про що ви думаєте, про це мріють багато хлопців, та в неї вже є наречений. й ходять чутки, що він з багатшої та впливовішої родини ніж її. 

Сказала вона і тяжко видихнула, що повторила також її сестра, і, як не дивно, Лео, що уважно слухав.

— Ой, наречений? — Тихим голосом запитав Віктор,

— Так. Як шкода.

— Шкода?

— Так, він не дуже хороша людина. 

— З чого ти взяла?

Міна подивилась на розгубленого Віктора, після чого на сестру і щось вирішивши почала говорити тихим голосом. 

— За чутками він збочений і розпусний. Кажуть, що кожну ніч він проводить з двома покоївками, а дні у борделях. А також намагався зґвалтувати свою нову служницю, а за те, що вона йому відмовила намагався її вбити.