Розділ 16 : Ранкова рутина

Коли наступив ранок Віктор досі лежав, обіймаючи двох дівчат. Розплющивши очі він побачив, їх збентежені обличчя і розгублені очі, Схоже вони боялись розбудити його, тому залишались у такій позі. Він схвально кивнув і блиснув ніжною посмішкою. 

— Добрий ранок Міна, Мана

— Доброго ранку, пане.

Синхронно відповіли вони викликавши у нього ще більш задоволену посмішку. Та він вирішив не затягувати тож відпустив їх і швидко піднявся з ліжка, щоб розім'яти задубілі кінцівки, й розвернувся, щоб подивитись на близнюків. 

— Минула ніч була дивовижна я чудово виспався, тож я хочу вас нагородити, чиє щось, що ви бажаєте? 

Міна та Мана подивились одна на одну, і помітили, що незважаючи нінащо, вони теж добре виспались минулою ніччю, та про це вони ніколи не скажуть, не зараз так точно. Та їм потрібно було відповісти й легка хвиля тремтіння пронеслась по них обох синхронно. Й розвернувшись до нього вони опустили погляд до підлоги й вклонили голови.

— Ми не сміємо нічого просити пане.

— Чудово, я знайду відповідну нагороду пізніше. Тепер я піду в душ, а ви підготуйте мені костюм, я збираюсь відвідати свою компанію.

Віктор дуже хотів, щоб вони допомогли прийняти йому ванну, та зараз для цього було, ще рано. Він повинен підготувати твердий фундамент, для майбутнього. 

Близнюки схвильовано перебирали одяг з гардероба, хоча на жодній речі не було позначок бреду було очевидно, що пошито все надзвичайно якісно і вартувало в десятки якщо не сотні разів більше ніж те скільки Гільда давала їм на місяць.

І в той момент коли вони вже визначились з образом Віктор зайшов до кімнати лише з обмотаним рушником навколо тазу. Його тіло виліплене роками тренувань, та покращене надмірним вливанням балів у красу, особливо якщо порівнювати з іншими його віку, точно зробило його згубним еталоном для їх не зміцнілих голів. 

— Чого ви досі стоїте, допоможіть мені вдягнутись. 

Коли його рука перестала тримати рушник і той впав на підлогу дівчата збентежено відвели погляд, й ледь не скрикнули. Похитавши головою й посміхнувшись Віктор одяг спіднє, а потім штани. Й знову звернувся до них які тишком підглядали з цікавості за ним. 

— Гей допоможіть мені хоча б сорочку та решту вдягнути. 

Близнюки оперативно з ледь помітним полегшення підійшли до нього й почали допомагати одягатись. Вчора вони не помітили цього, через хвилювання, та зараз, їх голови наповнювали питання. 

"Звідки він? І чи працює моделлю?"

Й багато інших, що могли виникнути в них через недосвідченість, та які вони не промовлять в голос через дресування, кхм, тренування Гільди. Закінчивши його одягати вони почали доглядати за його волоссям. 

Ставши перед дзеркалом Віктор оцінив себе з різних сторін.

"В них непоганий смак."

А близнюки насолоджувались завершеним образом і не могли не пишатись. Й не помітили, як їх захист почав падати..

— Чудово. А тепер приготуйте мені сніданок. 

Не відповідаючи, дівчата поклонились й дуже швидко вийшли з кімнати, не посмітивши дещо роздратовану Лілі, що стояла біля дверей. 

— Заходь Лілі. 

— Доброго ранку, пане.

Коли вона заходила Віктор відчував дивне відчуття, воно було схоже на те, що він відчував минулої ночі коли дивився на близнюків. Схоже під час сну його тіло адаптувалось, і він почав відчувати долю так природно. 

"Схоже мене з нею пов'язує надзвичайно сильна доля. Можливо доведеться більше використовувати навичку, щоб я міг відчувати менші долі."

Дивлячись їй в очі та відчуваючи зв'язок долі, Віктор відчував дивне приємне відчуття гармонії й правильності, наче для природно стояти рядом з нею, теж саме відчувала Лілі. Так вони простояли кілька секунд перш ніж він відкашлявся, та виринув зі сну. 

" Я врятував їй життя. та розірвав нитку яка пов'язувала її з Гаєм. Й так ось природно її доля вплелась в мою, так повинно бути. Вірно."

Й ось Віктор задоволений своїм поясненням знову глянув у її очі й на цей раз помітив, що вони налиті кров'ю. І міг лише зітхнути. 

"Вона іноді може бути доволі дурною"

Після він подивився у вікно, щоб вислухати й не буди ще раз втягнутим в її очі.

— Ти вчора оглянула будинок? Є якісь проблеми?

— Ні, пане будинок чистий, але є дещо, що мене турбує. 

Це насторожило його. І він розвернувся та підійшов до неї.

— І що це?

— Пане розумієте, він занадто чистий. Весь маєток немає ні камер, ні сигналізації.

— Хм, треба додати кілька, схоже це ідея Ніка. Мабуть, він хотів використати це місце, для темних справ, Добре. А тепер ти мені скажеш чого ти минулої ночі не спала?

Від його запитання Лілі здригнулась і нахилила голову після чого тихо заговорила. 

— Я ... пане,  я переживала, що ти на мене сердишся і боялась, що ти не стримаєш обіцянки й переспиш з близнюками. 

" Як я й думав" 

Віктор похитав головою не розуміючи, як вона могла так думати про нього, коли вони відчували таку сильну долю разом. Та похитав головою схоже зеленоокий монстр ревнощів прийшов до неї й нашіптував на вухо. Тож він міцно обійняв її.

— Дурненька, я ж казав тобі. ти моя і ніколи не відмовлюсь від тебе.

Лілі міцно його обійняла й тихо заплакала зігріваючись його теплом. Віктору залишилось лише грати з її волоссям та ніжно пестити її спину. Хоча вона була тренована, витримувати важкості роботи, для нього було очевидним. що всередині залишилось досить місця, для близьких, і що без підтримки, яку вона спочатку знайшла в сестрах, а тепер і в ньому вона може рухнути. 

"Схоже мені потрібно буде бути обережнішим зі словами. Мабуть, моя гра вчора її ранила"

— Ти дзвонила моїй мамі?

Лілі зібралась, й не підводячи голови відповіла.

— Так. Але пане ви самі мені дозволили.

— Я знаю, та що ти їй сказала?

— Повідомила, що мій пан безнапасно прибув. І

Лілі говорила тихим голосом від чого в середині Віктора почало рости переживання