Розділ 09 : Розмова з бабусею

Дивлячись на цю гірську дорогу Віктор згадував приголомшливу істину яку він дізнався після довгих блукань по розвалинах сім'ї й тих жахливих вчинків, що він вчинив з могилами своїх предків, щоб отримати шанс прожити хоч трохи довше. 

Та в голос нікому він цього не скаже, не зараз так точно. Дивлячись на дорогу він згадував свої слова і не міг не посміхнутись.

"Він боїться своєї дружини. Хаха, та він не більше ніж ширма з другорядної гілки, для бабусі, яка насправді має владу і вплив. А діти навіть не від нього."

Бабуся Віктора мала вплив, владу й розум, щоб тримати в руках з десяток чоловіків для своєї розваги й Маркус там був далеко не на першому місці. Хоча зараз вона слабшає і помирає, а сім'ю з кожним днем розривають інтриги й шпигуни, якби не пряме знищення, то вона могла повністю змінити назву.

" Щоб отримати підтримку бабусі мені доведеться розкрити кілька секретів, але воно того варте. Той павук вже почав плести павутину коли наказав мені йти в Марнославне місто, й без підтримки бабусі мені буде доволі важко мати з ним справу."

І зараз його шанс отримати підтримку бабусі за мінімальну кількість секретів. І це безперечно найкраща можливість повернути у гру доволі серйозну фігуру. 

З посмішкою він йшов з Лілі, ще деякий час поки в його очах не з'явився грандіозний особняк оточений химерно обробленим і безумовно дорогим парканом. Ворота стерегли декілька чистокровних жінок з особистої гвардії його бабусі, одна з них помітивши наближення пари зробила крок у перед з рукою на зброї.

— Зупиніться там де стоїте і ні кроку ближче. Назвіть свою особу та причину вашого візиту. Тим паче о цій годині.

— Я спадкоємець Віктор фон Вайзе, а це моя слуга. Я хочу зустрітись з шанованою бабусею з дуже делікатної причини. Подробиці тут, і я волів би, щоб вона прочитала це самостійно. 

Охоронець. підняв брову, але прийняв записку і рушив до особняка, щоб повідомити про незваних гостей і їх прохання. Доволі швидко вона повернулась у супроводі жінки покоївки вигляд якої наче говорив, що вона не приймає відмов. 

— Йди за мною... будь ласка. 

— Зачекай на ...

— Моя пані, попросила вас обох

Сказала жінка розвернулась і доволі швидким кроком пішла в середину. 

Аж тут його увага впала на охорону, що стояла біля особняка. 

"Дурень, як я міг про це забути! Все не настільки втрачено, що б Маркус відкрито збирав таланти, він досі грає роль маріонетки в руках бабусі й для неї хотів Лілі. І я зараз прийшов в лігво дракона зі скарбом, щоб просити його в мене не забирати. Сподіваюсь. вона дасть мені шанс."

Слідуючи за жінкою вони прийшли, до розкішної кімнати, де Віктор швидко впав в одне з крісел думаючи про наступний крок. А біля нього трохи по заду стала Лілі. Вони досі носили той одяг який вдягли з ранку в крові й бруді. Вони були схожі не на спадкоємця і слугу, що пройшли церемонію, а на тих хто пройшов бій між життям і смертю. Слуги, що відповідають за прибирання точно отримають головний біль. =

За кілька хвилин вони почули кроки й стали готуючись віддати сімейне привітання. Двері відкрились і до кімнати в супроводі кількох слуг зайшла вона ефектна жінка в чорній сукні й кучерявим фіолетовим волоссям якій здавалось всього близько 30 років, коли в реальності вона була старим монстром.

Віктор активував свою навичку оцінки, але через різницю в рівні його голову та очі наповнив біль. Він не наважився ризикувати втратою очей, щоб подивитись далі.

[Ім'я Енн фон Вайзе

Повноваження ??
Рівень 15 з 99 і зменшується 
Статус Отруєна (середній ступінь, отрута S+)

???????
???????
???????
???????
???????
???????]

Сівши в крісло вона відмахнулась від привітань. І кинула короткий погляд на Віктора й почала відкрито розглядати Лілі, кілька хвилин, після чого дістала складений папірець й кинувши його звернулась до Віктора. 

— Що ти хотів цим сказати?

Папір ліг доволі зручно, щоб можна було прочитати кілька слів.

"Я можу отримати пігулку білого лотоса"

— Вельми шанована бабуся, як вам вже повинен був повідомити дідусь, я пробудив, вищий клас торговця. І маю доступ до незвичних товарів, що кожен місяць замінюються на інші. І перевіряючи його після церемонії я побачив цю пігулку в продажі, і вирішив поцікавитись чи не зацікавить вона мою бабусю.

— А з чого ти вирішив, що вона може мене зацікавити?

— Вона на відміну від інших товарів, набагато дорожча. І одного разу я побачив, що серед бабусиних подарунків багато ліків, що мають ефект детоксикації як і ця пігулка. 

— І з якого часу ти почав розбиратись в ліках?

" Ааа, чорт забирай, досить вже."

— Під час покарання, мені в руки потрапила цікава книга, де розповідалось про властивості різних рослин. 

— Он як, ну добре. Ціна? — Бабуся зовсім не повірила йому, але допит можна провести іншим разом. 

— 3 мільйони монет. На додаток, до вашої обіцянки не завдавати мені болю будь-яким чином. поки я не втручаюсь у ваші справи.

— Ой, але я вже хочу цю дівчину. — Від цих слів Лілі здригнулась, але продовжила стояти біля свого майстра. 

— Але мені було б дуже боляче. Я знаю, що бабуся намагається створити для сім'ї нових воїнів користуючись родоводом. Вірно? Але вона для цього не потрібна, оскільки я маю намір взяти її за дружину, щоб її діти були частиною сім'ї. 

Віктор розкрив кілька секретів, які знав І зробив неочікувану заяву яка повинна врятувати Лілі від рук його бабусі. 

— Але наскільки я знаю, в тебе вже є наречена. Звичайно вона не може заборонити тобі мати ще кількох, але їй це точно не сподобається.. 

— Вона вже доросла і їй треба засвоїти, що не все буде йти за її волею. І з нею я розберусь самостійно. 

"Так, я подбаю, про цю "наречену". Це стерво отримає те, що заслужила"

— Он як, чудово. Згода. 

Та перед тим як Енн встигла продовжити Віктор з посмішкою дістав контракт, створений його навичкою. І поклав на стіл перед нею. Золотий папір мав ретельно прописані деталі угоди між ними. І був надзвичайно важливим, бо той хто його порушить зіткнеться з серйозними наслідками.