41 розділ

Торвальд Хаген - самопроголошений монарх Ессхейма

Все починалося більш ніж добре. Гості збігалися, як коти на сметану, готові веселитися, попри все! А разом із звичайними ледарями приїжджали і його потенційні партнери. Сьогодні він обов'язково покаже їм, на що витратив більшу частину грошей із скарбниці. Ніхто, окрім хіба що скарбника, звичайно ж, не в курсі про плачевний стан королівської скарбниці, але незабаром все зміниться! Скоро він стане найбагатшим монархом у світі! З ним рахуватися, як належне! Нарешті він отримає заслужене визнання!

- Ваша Величність, - зазирнув до кабінету секретар, - гості зібралися. Настав час починати!

Поглянувши на своє відображення востаннє, Торвальд попрямував до бальної зали. Півгодини схвальних поглядів, пара фраз ні про що, догана цій сільській вискочці, яка надумала його ганьбити і повчати при всіх... Як вона взагалі посміла вриватися до нього в прийомний день, і ось так фамільярно звертатися до короля? На майбутнє, потрібно уважніше за нею стежити, поки вона ще чогось не накоїла, або не приведіть боги, чого не помітила! Занадто вже спритною виявилася!..

Збори вирішено було провести у малій вітальні північного крила. Тут рідко хтось бував. Приміщення в основному стояли порожні, оскільки опалювати найхолодніше крило палацу було абсолютно не економно. Іврек уже притягнув якісь графіки, з десяток заряджених під зав'язку артефактів і зараз нервово смикав забруднені крейдою манжети сюртука. Король мовчки скривився, кілька хвилин поспостерігав за вченим. Якби не його винахідливість, Торвальд давно б викинув з палацу цього нечупара!

- Ваша Величність? – здивовано вигукнув герцог Калгуш, посол зі східного королівства Сарманта, якому належить уся прибережна зона фіолетового моря. У країні активно займаються суднобудуванням та торгівлею. Невеликих розмірів воно не вступає в конфлікти, але дуже залежить від магії, оскільки їх судна ґрунтуються на магічних двигунах, що дозволяє прискорити морські подорожі більш ніж утричі. – Якби мене попередили про нашу зустріч, я захопив би з собою подарунки, які люб'язно передав Вам наш монарх!

- Іншим разом, - криво посміхнувся Хаген. Зараз його більше займало фінансове питання, аніж якісь там розшаркування. - Присідайте!

Слідом у кімнату протиснувся абсолютно круглий чоловік, з лисою маківкою та потрійним підборіддям. Він сопів, наче хворий ядухою, при цьому примудряючись дорогою щось догризати. Граф Раку, власник одного з найбільших у країні та на материку підприємств з видобутку дорогоцінного каміння. Для ефективної роботи у підземеллях вже багато століть використовуються спеціальні артефакти. Одні підтримують стіни, інші – рівень кисню, але найзатратніші, це ті, що допомагають шукати великі поклади дорогоцінної сировини. Не дивно, що граф був одним із перших, з ким зв'язався секретар короля.

- Ваша Велишносте, - прошамкав чоловік, незграбно кланяючись. Торвальд тільки міцніше стиснув губи. Не варто проявляти зайвих емоцій у даній ситуації, аби ненароком не образити бундючного партнера!

Потім з'явилися ще декілька важливих персон, котрі володіли великими підприємствами, що надто залежали від магії, кілька послів найдружніших країн і в самому кінці все ж таки зволив приповзти головний королівський лікар. Хаген тільки прикро скривився. Цю людину ніщо не змінить!

- Друзі! - пафосно проголосив король, коли всі присутні зайняли свої місця. - Я викликав вас, щоб поділитися чудовою новиною! Ви станете першими, але далеко не єдиними, кому я зможу, згодом, змінити життя на краще!

Чоловіки здивовано переглянулися, проте перебивати монарха ніхто не наважився.

- Як вам усім відомо, у нас тепер є нова Хранителька рівноваги! Та… як з'ясувалося опісля, вона надто слабка, аби відродити Айсблом у повній мірі…

- Але ж, я сьогодні був у саду! З квіткою все гаразд!.. – таки втрутився посол Сарманта.

- Правильно, - криво усміхнувся Торвальд. - Айсблом прийняв господиню і відкрився, проте силу свою він не віддає ...

- Може, нам потрібно ще почекати? – зауважив статний чоловік середніх років, лорд Кальпа, власник кількох десятків найвідоміших у країні ювелірних майстерень.

- Ми чекали достатньо! - міцно стиснув кулаки монарх, приховуючи від оточуючих своє невдоволення. - Можу запевнити, сила Джерела не повернеться! Саме тому мені на думку спала ідея створити артефакт, здатний зібрати і втримати в собі величезну кількість магії тривалий час.

- Накопичувальний артефакт? – розчаровано прохрюкав граф Раку. – Я вже давно закупив кілька сотень подібних до своїх шахт. Вони не надійні і термін утримання магії дуже малий! Занадто багато енергії йде на те, аби забезпечити функціонування самого артефакту!

- Саме про це я й говорю! – зрадів Торвальд. – Старі накопичувачі малоефективні, якщо справа стосується тривалої, енерговитратної роботи! Проте мій винахід працює зовсім по іншому. Він вловлює магію ззовні і передає її тому, кому потрібно...

- Ви пропонуєте заряджати ваш…

- Вловлювач!

- Вловлювач, - вдячно кивнув герцог Калгуш, - біля Джерела і транспортувати її в будь-який кінець країни?

- Материка! - задоволено посміхнувся Торвальд. - Ви абсолютно праві!

- Чи є якісь докази його дієздатності? – уточнив хтось із присутніх. – Нам потрібні гарантії!