День народження

Юї прекрасна:

Школа магії

Частина 1

DReaper

Пролог

Любий читачу! Я впевнений що ти хоча б один раз в житті мріяв мати магічні здібності, і якщо ти вважаєш що це дивно, то ти помиляєшся. Кожен із нас про щось мріє і в цій книзі я хочу щоб ти дав волю своїй фантазії, щоб політ твоїх думок тікав за небокрай.

В цій розповіді  буде чимало магії, різних чудернацьких істот, та багато веселощів.

Також тут буде нецензурна лексика та певні дорослі прояви статевої активності.

Я вважаю, що треба передати максимум емоцій, саме для цього я використовую такі слова, будь-ласка, забудь стереотип що нецензурна лексика- це погано, для мене це певний прояв емоцій, однак не варто цим зловживати, бо в суспільстві ьнп прийнято так себе виражати. Але книга, це геть інше, тут можна і треба давати волю собі.

Я хочу побажати тобі приємного читання, і знай я люблю тебе, за те, що ти зараз читаєш і посміхаєшся!

Розділ 1

(День народження)

         Північ. В теплому будинку в місті Йокогама спить на великій фіолетовій подушці дівчина- Юї Мідорі. Її рожеве волосся аж світиться від місячного світла, а ковдра, яка буквально вкрита малюнками із єдинорогами, вкривала лише половину мініатюрного тіла дівчинки. Її кімната була різнокольорова та доволі простора, велика шафа стояла біля дверей, а над дзеркальцем що висіло в кімнаті висіла фотографія виставлена в рамку: це друзі дівчинки які раніше вчились в школі Юї. Вікна були закриті шторами, але через мальку шпаринку місячне сяйво попадало на маленьку дівчинку. Здавалось, все як зазвичай: звичайна дівчина яка любить єдинорогів, має ідеальний порядок і рожеві речі, однак- вона інваліді. На жаль вона не може ходити, і це для неї найбільша проблема. Але не зважаючи на це, вона старається посміхатися, старається грати із усіма і вчитись як раніше. А перестала ходити вона через психологічну травму:

(Два роки тому)

-Татку, татку привіт,- радісно кричить Юї,- я принесла тобі обід, я встигла після школи повернутись додому і принести тобі їжу.

-Дякую сонце! У нас в банку зараз перерва, тому є час аби перекусити.- каже батько, але вже за мить в банк заходять озброєні до зубів бандити. Вони наказали всім лягти, а касира попросили скласти всі гроші в сумку. В будівлю зайшло близько десяти людей які мали :автомати, пістолети, одну-дві базуки та бомбу. Касир дуже довго збирав гроші в сумки, а тому голова грабіжників вирішив шантажувати їх. Він схопив , на той час десятилітню Юї та приставив до її голови пістолет. Всі люди були нажахані до смерті, а сама дівчинка ледь не втратила дар мови, бо страх сціпив її руки, ноги та не давав жодного шансу поворухнутись. Коли він помітив, що касир не пришвидшився, то вистрілив в підлогу коло ніг дівчинки. Всі гроші були зібрані, але вони не змогли втекти, адже спецгрупа вже чекала іх на зовні. Юї кинули назад, але вона вже не могла встати. Страх закарбувався в її мозку, і навіть психіатри не змогли поставити її на ноги.

(Наші дні)

Зараз вона може контролювати свої емоції, радіє і мріє колись знову ходити. Але її справжня мрія- це мати здібність до керування магією, для неї це мрія всього життя. Сьогодні в Юї день народження, їй виповнюється дванадцять років. Вона вірить ,що якщо в ніч перед днем народження загадати бажання, а потім коли задуваєш свічки це бажання повторити, то воно неодмінно справдиться.

               Їй снилось як вона літала, її крила змогли піднести тіло високо в небо, а в руках була чарівна паличка; внизу була дивна школа та багато різних дітей які радісно кричали. Юї не хотіла виходити із того сну, адже для неї це була як реальність. Але в саму цікаву секунду сна задзвенів будильник який миттєво розбудив дівчинку. “Ранок, вже ранок, сьогодні день народження, я сподіваюся що зможу в цей день принести посмішки батькам”- мовила про себе Юї. В кімнату заходить мама з татом із необмеженою кількістю повітряних кульок та  з подарунками в руках. Дівчина завжди мріяла про красивий блокнот та різнокольорові фломастери. Родина була в неї достатньо багата, але вона ніколи не просить дорогі речі, вона радіє найменшим речам. Юї хлопала в долоні від радості та поспішила відкрити подарунок. В коробці лежав той самий блокнот який вона хотіла, він був чималий, весь сяяв та блищав коли сонячні промені попадали на його обкладинку. Тато сказав, що до неї завітали її друзі, а тому він посадив малу в інвалідне крісло та повіз до інших. На кухні її чекали: Мері, Лойд, Сакура та Лін. Це її колишні однокласники які завжди грали з Юї, і коли вона втратила здібність ходити та бігати, то не кинули її а навпаки почали приділяти їй ще більше уваги. Кожен з них подарував їй квіти, цукерки та якісь дівчачі причандали. Вона була неймовірно рада бачити всіх їх в себе вдома та запросила всіх до столу . На столі був великий торт із полуничною начинкою та вершками на верхівці, а в сам торт батьки вструмили дванадцять свічок, адже їй виповнюється дванадцять років. Юї глибоко вдихнула та загадала бажання:”Будь-ласка, я тебе прошу, всевишній, дай мені можливість отримати магічні властивості, я хочу бути чародієм!”- після цього вона погасмла свічки своїм подихом. Але вмить, щось прошептіло  їй на вухо:”Юї, сьогодні до тебе прийдуть нові друзі”. Вона спочатку подумала що хтось із друзів спитав, однак вони тільки знизили плечами. Сьогодні по плану Юї мала їхати в торгівельно-розважальний центр, адже там є ті ігри які любить дівчинка, наприклад: ігрова зона із різними настольними іграми, де треба проявляти розум та логіку. Мама допомогла Юї перевдягнутись та нанести геть трішки макіяжу. Коли ритуал по підготовці до святкування був закінчений, то вона всі разом рушили в центр.