Розділ 4.

Сьогодні один із найважливіших днів навчання, останній тест. Саме після нього я стану справжнім лікарем, не лише на словах а й на ділі. 
Ректор сказав що хороший бал сьогодні- це можливість поїхати на практику в інші країни світу, а це неабиякий плюс до кар’єрного розвитку. 

І ось настав мій час йти до викладача та давати відповіді на всі його запитання. Це надзвичайно важко, потрібно чітко і правильно формулювати свою думку і обґрунтувати чому саме цей, а не інший діагноз. При цьому не можна втратити зоровий зв’язок з ним, він може подумати що ти не впевнена в собі і занизити бал, все це ми дізнались з практики минулих років. Моя розповідь перед ним тривала 23 хвилини, Анатолій Ігорович завжди слідкує за часом, старт коли студент сказав перше слово, фініш коли сказав «Дякую що вислухали мене сьогодні» 
Він довго мене мучив, питав про все насвіті, але це того варте, в мене 5. Найщасливіша покидаю аудиторію і біжу в фоє до дівчат.

Підходячи до них помічаю, що всі вже на місці і чекають на мене, ще з далеку я помітила їхнє щасливе обличчя, а це хороший знак. 
  - Ну що як здала? - питає подруга коли я підходжу ближче. 

  - Навідмінно, а ви?

  - І ми всі також здали. Ми всі молодці.

 - Про що ти хотіла поговорити з нами? 

  - Сьогодні ми всі успішно закрили останній екзамен в цьому університеті, через тиждень наш випускний, який ми відсвяткуємо на всі тисячу. Але нам всім потрібний справжній відпочинок, в місці де сонце, пляж і море.

  - Хах, звучить дуже заманливо.  - Оксані ця ідея відразу сподобалась 

  - Погоджуюсь

 - Так ось я пропоную після випускного полетіти в Каліфорнію. 

Колись на 3 курсі ми з дівчатами обговорювали, місця в яких ми хочемо побувати, і спільним місцем для нас стала Каліфорнія. Думаю всі підтримають пропозицію, тому що ми і правда заслуговуємо на це. 
 - Я підтримую

- І я 

- І я 

- І ми

- Чудесно, значить зараз святкувати, а тоді шукати квитки та житло. Ми підтримали дружньо всі її пропозиції, зробили декілька фото з одногрупниками на пам’ять і пішли святкувати .

Ми пішли в Італійський ресторан, з нами було ще декілька наших одногрупників. Наша компанія була найгучніша в залі, ми весь час обговорювали щось, не було навіть хвилини тишини. Саме через це ми так міцно всі дружимо, ми маємо багато спільного, можемо вічно говорити про все та одночасно ні про що. За стільки років ми вивчили один одного, знаємо що означає кожен жест, погляд, рух та навіть подих. Але кожного дня ми дізнаємося один про одного все більше і більше. 
Посиденьки тривають не довго, більшість з нас мають стосунки, дехто навіть вже одружений. Ну а що, нам вже 24, дорослі молоді люди, хоча для мене це трішки дивно, ми всі одного віку, але всі з різним статусом, якщо це можна так назвати.  Ми домовляємось про наступну зустріч і розходимось хто куди, я наприклад страшенно хочу в кінотеатр і Рита мене підтримує і йде зі мною

-Ну що на який фільм йдемо?

 ⁃ Точно не романтика і жахи. - вона знає як я таке не люблю, тому почувши це відразу починає сміятись 

 ⁃ Ну тоді йдемо на фантастику

 ⁃ Тобі на практиці мало фантастики було? Хочеш ще?

 ⁃ Так, мені не хватає. -надуває губки і починаємо знову сміятись

 ⁃ Ну тоді пішли