Розділ 30

Вест дивився на главу СВВІБ і вкотре намагався з погляду метра, з його міміки зрозуміти, скільки правди в тій неймовірній історії, ніби списаній зі сторінок найпримітивнішого коміксу.

— І як їх удалося переконати?

— Легко. Нащадкам переселенців було запропоновано версію про жахливу трагедію, внаслідок якої саме вони єдині люди, що вижили у Всесвіті. І тепер тільки від їхньої мужності та героїзму залежить чи бути людству взагалі.

— Метре, — Климук похитав головою, ніби намагався позбутися навішеної на вуха локшини. — Ви серйозно хочете, щоб я в цю маячню повірив?

— Хочу. Тільки не в маячню, як ви зволили витончено висловитися, — усміхнувся метр Нік-кита. — Все розказане правда, від першого до останнього слова. Сумніваєтесь? Ставте запитання.

— Ну гаразд. Ось ви кажете, ніби переселенців переконали, що вони останні люди у Всесвіті. І при цьому їхній ворог — імперія людей. Нестиковка, погодьтеся. Адже ви не розраховували, що вони ніколи не дізнаються з ким воюють. Ніколи не побачать ворога, так би мовити, в обличчя. Подібну інформацію навіть при локальних сутичках не завжди вдається зберегти в таємниці, а що казати при повномасштабні і багаторічні військові дії.

— Цілком згоден. Саме це і вплинуло на вибір катастрофи, яка знищила людство. До речі, ви як військова людина, яка до того ж побувала в зоні бойових дій, мали звернути увагу на той факт, що... ммм, — голова СВВІБ забарився, підбираючи слова. — Гаразд, поки не змінюватимемо термінології, щоб не заплутатися. Так от, «еннемі» ніколи не здаються і вкрай рідко беруть у полон солдатів імперії.

— За стільки часу, метре, про це вже відомо навіть дітям.

— Звісно, ​​так і замислювалося. Я лише хотів наголосити. Чому?

— Сподіваюся, ви поясните. Оскільки різних припущень тьма, і найімовірніше — помилкових.

— Звичайно, — посміхнувся метр Нік-кита. — Ми самі їх розпускаємо. Насправді все дуже логічно. Переселенцям та колонізаторам Белони було розказано наступне. Імперія зазнала нападу космічних паразитів, які проникають у мозок людини та керують ним. Результат — захоплення та знищення чергового біологічного виду. Зовні зміни непомітні, а агресивність зростає на порядок. А головна риса — ненависть до подібних собі і цілковита мілітаризація суспільства. Ну, а після демонстрації відомого всьому світу ролика зі знищенням дослідницької бази №22-18, з відповідними корективами, довго нікого переконувати та вмовляти не довелося.

— І що, дюжина переселенців так надихнулася вашими проповідями, що вони дружно осідлали всю сільськогосподарську техніку, що знайшлася в колонії, і як одна людина піднялася на боротьбу з космічними загарбниками? — гмикнув Вест. — До речі. А ви самі, я маю на увазі переговорників від СВВІБ, ким представилися, якщо незаражених людей більше немає?

Розумні питання. Відразу відчувається військова жилка… — кивнув метр. — А відповідь практично одна. Вона ж — необхідна та достатня умова. «Останнім людям» переговорники представилися посланцями надцивілізації. Чимось на кшталт «спостерігачів» за цим сектором Всесвіту. А оскільки за час перельоту наука та техніка Ирія не затримувалася у розвитку, як ви розумієте, мій принце, щоб переконати поселенців, не знадобилося багато зусиль. Після чого, у не менш тактовній формі, було дано роз'яснення, що високорозвинені цивілізації не мають морального права вести бойові дії самі, але нам не заборонено надавати слабшим посильну допомогу.

— І вони проковтнули це?

— Питання чисто риторичне, — знизав плечима голова СВВІБ.

— Так, — погодився Климук. — Безглуздо питати після півстолітнього протистояння. Але все одно, дещо не стикується.

— Дещо, мій принц, це не біда. Все можна пояснити, якщо ви повірили у головне. Але я вас перебив. Перепрошую. Запитуйте.

— Люди? Людський ресурс? Нехай переселенці привезли з собою мільйон ембріонів, нехай народжуваність у них нічим необмежена, але це все одно крапля в морі трильйонів жителів імперії.

— Мій принце, запевняю вас, — з ноткою втоми в голосі промовив граф Арктуріанський. — Все вирішується, якщо знайдено ціль і сформульовано ідею. Ми ж не бліцкриг готували. Важливо було сформувати громадську думку, поставити на військові рейки промисловість. І імперії для підготовки було потрібно часу набагато більше, ніж для того, щоб мілітаризувати одну планету, де громадянам вбивалася в голову їхнє основне завдання починаючи з дитячого садка. Звичайно, допомога Белоні надавалася не лише зброєю, бойовою технікою, запасами та продовольством. Іноді підвозився і біологічний матеріал, нібито викрадений у імперців. Чи мало в Ирії банків з ембріонами? А коли виникала потреба у вже навчених фахівцях, на Белону доставлялися люди, викрадені в різних системах. Історіями про таємничі зникнення давно нікого не здивувати… Їм трохи коригували пам'ять, а решта списувалася на видалення з мозку чужорідного паразита.

— Очманіти... Втім, чого ще чекати від тих, хто організував війну для свого народу.

— Даремно ви так, Ваша Високосте, — бачачи, що метр Нік-кита забарився з відповіддю, може банально втомився, вклинилася в розмову інспектор Левінсон. — Ніхто ж не засуджує лікаря, котрий відрізає шмат від людського тіла, щоб зберегти життя решті організму. Ви знаєте статистику втрат армії Імперії за всі роки протистояння?

— Щось у межах мільйона. Мало?