ПРЕЛЮДІЯ (продовження)

— Про що ви там бурмочете? — розлютився імператор. — Може, хтось із вас зверне увагу і на нашу присутність?

— Ваша Імператорська Величність! — метр Нік-кита глянув у вічі своєму пану. — Вибачте, але це дуже… погане припущення, яке, на мій величезний жаль, має всі підстави стати реальністю!.. Ще раз вибачте, але цілком імовірно, що принца доведеться шукати серед яничарів.

— Що тут поганого? — Здивувався Олекс-сандр. — Навпаки, тепер коло пошуків суттєво звузилося! Напевно службі безпеки не складе особливих труднощів перевірити детектором пару тисяч кадетів і вичислити принца, навіть якщо він втратив пам'ять і виглядає трохи інакше.

— Директива 17/26–Я гриф «Б» до Указу про створення Окремого яничарського корпусу... — наче самому собі, ледь чутно промимрив Кір-рил.

— Яке ще «Я-Бі»?! — остаточно втрачаючи терпіння, гаркнув імператор. — Ми зараз точно когось ви... висічемо і висушимо, якщо не почуємо зрозумілих пояснень!

— Ваша Величносте, — Кір-рил знову взяв ініціативу на себе, розсудивши, що йому страта напевно не загрожує. — Згадана директива передбачає повну перебудову людського організму аж до генного рівня з метою отримання найефективнішої бойової одиниці. І, якщо ваш син уже пройшов весь цикл обробки, тепер він не тільки виглядає інакше, але й усі його біологічні параметри, включаючи відбитки пальців, рогівки ока та код ДНК можуть бути змінені до невпізнання. А Його Високість вважає себе кимось зовсім іншим. І жоден детектор не зможе викрити обман.

— А ким... вважає?

— Цього ніхто не може знати. Але точно не спадкоємцем трону.

— Ти… ти хочеш сказати… — імператор вимовляв слова так повільно, ніби жорна обертав, весь заледенівши через жахливе розуміння, що відвідало його розум. — Він житиме, але ніколи і нічого не згадає?.. А я, через це, до самої смерті не зможу зачати спадкоємця... і стану останнім імператором? І після моєї смерті, Ирію судилося перетворитися на Пекло? Це жахливо… Невже немає жодної можливості якось вирішити цю проблему?

Глава СЗВІБ пригнічено мовчав, зберігаючи на обличчі непроникний вираз і уважно розглядаючи щось на паркеті.

— Взагалі-то, я не був би таким категоричним у судженнях, — тихо, але твердо промовив Кір-рил, інтуїтивно намагаючись захистити свого патрона, навіть від зайвого хвилювання. — Предтечі наділили імператорську кров такою неймовірною могутністю, що багато її властивостей нами не вивчені навіть через тисячоліття. Не думаю, що вона так легко піддасться звичайній генній модифікації. Більше того, я просто впевнений, що раніше чи пізніше принц Олекс-сандр ще переступить поріг тронної зали, щоб заявити про своє право на престол предків!

Імператор Ирія Олекс-сандр III «Справедливий» з подякою глянув на дубль-охоронця, а потім клацнув пальцями, простягнувши руку у бік різьбленого поставця. Досі нерухомий, мов частина бару, чашник миттєво ожив і подав правителю півлітровий фужер, наповнений його улюбленим ранковим коктейлем, рецепт якого не змінювався майже з того дня, як юний Імператор зійшов на трон. Три мірки освітленого і трохи підсолодженого яблучного соку, мірка горілки та дві мірки дрібно накришеного льоду.

— Візьміть і собі щось…

Голос Імператора більше не тремтів. Більше того, Кір-рилу навіть здалися в його тембрі насмішкуваті нотки.

Чудово знаючи смаки всіх присутніх, чашник подав тілоохоронцю те саме, тільки без горілки, а метру Нік-киті — хлюпнув на денце фужера густого коньяку.

— Надмірна любов до дешевих ефектів, колись тебе погубить, графе… — пробурчав Олександр, вперши в голову СЗВІБ важкий погляд. — Наприклад, сьогодні від шибениці твою шию врятувало лише те, що ми високо цінуємо у своїх підданих професіоналізм та вірність. Але якщо ти й надалі збираєшся зображати перед нами театр одного актора, то можеш сам посилати за катом або запастися мотузкою... Давай, старий шулер, викладай приховані козирі...

— Вибачте Ваша Величність, — метр Нік-кита граф Арктуріанський зобразив уклін, за яким сховали посмішку. — Від вашої проникливості неможливо приховати навіть найменші дрібниці.

— От і не роби дурниць. Ми чекаємо! Що ви там ще зі своїми розумниками вигадали?

— Загалом нічого особливого, — ніби перепрошуючи, розвів руками той. — Ще Предтечі попереджали: «Не будьте надто мудрими, але будьте мудрими в міру». Побажавши сховати викраденого принца якомога надійніше, еннемі перехитрили самі себе.

— Говори ясніше, Ніку, прах тебе забирай! — все ж таки не витримав імператор. — З вогнем граєш! Наше терпіння не безмежне!

— Якщо спадкоємця віддали в яничари, в чому я особисто не сумніваюся, то розпізнати його майже неможливо — це мінус. Зате ми можемо досить чітко локалізувати його місце перебування та взяти під нагляд. Адже об'єктом, що цікавить нас, стає не багатомільярдне населення планети, і навіть не весь яничарський Корпус, а лише сотня кадетів приблизно віку Його Високості. Незначна величина в порівнянні з попередніми масштабами пошуків.

— І… Кожен рекрут із останнього призову буде взятий у щільну розробку, і як вірно зауважив Кір-Рил — імператорська кров Його Високості себе обов'язково проявить. А ми цього факту не пропустимо. Нехай не відразу, а через роки — але все ж таки вичислимо принца і заберемо його додому. Що, до речі, можливо, навіть і на краще… Вороги, впевнені в успіху проведеної ними операції, більше не перешкоджатимуть нам у цьому. А принц, пройшовши яничарську школу, набуде неоціненного життєвого досвіду та знань, які допоможуть йому пізніше в управлінні Імперією. А ви, Ваша Величність, з таким чудовим здоров'ям, проживете ще не один десяток років і цілком встигнете порадіти поверненню сина і передати йому трон у той день, який призначите самі.