Лежу і просто не дихаю, тому що під боком спить моя солодка дівчинка, яка вчора нікуди не дременула після моїх зізнань.
Кайфффффф.
Так, вчорашній день став хвилююче-приємним для нас обох. Я довго не міг наважитися на стрибок у прірву почуттів і зізнатися Дарині у своїй симпатії до неї. Та вчора моє рішення було остаточним - сказати, а далі як вже буде: втече - поверну і запру в квартирі, допоки не змінить свою думку, в крайньому випадку буду брати фортецю штурмом! То все жарти, звісно, я не якийсь там, як тепер модно казати, червоний прапорець, якби вона сказала катигоричне "ні", то я б свої спроби не полишив, але нікого до ліжка не приковував би, то точно.
В душі я був впевнений, що вона також щось до мене відчуває. Якась дивна вона стала останній часом, ніби відсторонена від мене, в думках літала, хоча на роботі і на навчанні все було добре, навіть погляди її дивні на собі ловив. На моє питання з чого така зміна настрою вона відмахувалася приходом критичних днів, тому я намагався максимально допомагати їй і підтримувати, мовчки, щоб не нарватися лишній раз.
Після мого вчорашнього прохання сприйняти мої слова серйозно і не робити поспішних висновків, вона вся напружилася, але мою руку не відкинула, а це вже був хороший знак.
Ну я все їй і розповів, як на сповіді: і про свої почуття, про те, що шаленію від неї вже давно і будь-який пацан в радіусі двох метрів від неї приводить мене в сказ, одне, що не згадав, так це реакцію організму на її спокусливе тіло - досить для неї одкровень на один раз. Хоча вона дівчинка вже не маленька, щось тай могла помітити. Але якщо я чекав до цього часу, то й ще почекаю.
Моя білявка спочатку сиділа мовчки і лише віями ляскала поки я видавав їй все, як на духу, а ще брови її вгору повзли частенько, а після того як я замовк вона взагалі хвилини зо дві ще мовчала, а потім різко вп'ялася в мої уста поцілунком - тепер була моя черга витріщати очі і ляскати віями від несподіванки.
-дурник ти, Данило! А якби я собі якогось судженого-ряжаного знайшла за той час, поки ти кота тягнув за все що тягнеться?-відірвалася від мене моя спокуса і давай мене допитувати, та тут вже я зметикував у поцілував її вдруге, бо відповіді на її нехитре запитання не мав. Так я і дізнався про те, що мої почуття взаємні! Юхууу!
Того вечора ми багато цілувалися і розмовляли, згадували різні моменти, Дарина навіть зізналася про свої дурні думки не говорити мені про свою симпатію через небажання руйнувати нашу дружбу.
Фі, це було найдурніше, що я коли-небудь чув.
Наша дружба тепер стане ще міцнішою. Просто з деякими правками. Бо ж у стосунках партнери мають бути "багатофункціональними":другом, підтримкою, коханецем, співмешканецем і ще багато задач.
Таким чином ми вчора так і не додивилися улюблене шоу, але переступили межу наших страхів і недомовок. Далі тільки більше і тільки разом!
Але спочатку, як у тих романах, які читає Даруська, ідеальний чоловік іде робити сніданок.
Обережненько вибираю свою руку з-під голови Дарини і техесенько іду зі спальні, цьомнувши щічку свого Янголятка. Мріяв про це пів життя і нарешті можу насолоджуватися сповна.
Так, спочатку душ, а потім треба спуститися за пончиками - буду продовжувати свій план підкупу. В мене під будинком якраз і печуть найсмачніші, за які Дарина готова видати будь-який секрет. За двадцять хвилин впорався з усім вище згаданим і вирішив не будити Дарину, а дочекатися поки сама прокинеться, тому повернувся під ковдру і легенько притиснув свою вже дівчину(ой, звучить, як мед для душі) до себе - вона лише мило зморщила ніс. Так зручно вмостився, що і сам задрімав.
-куди ти вже квапишся, давай ще трошки полежимо?-сонно бурчу, бо Дарина почала активно вибиратися з мого полону.
-Дань, я зараз намочу тобі ліжко і будеш його сам прати, я тобі то обіцяю,-сопе незадоволеним їжачком, тому відпускаю, хоча лежав би так ще, як мінімум, ціле життя, головне, щоб вона під боком.
Поки Дарина сховалася за дверима ванної, я, як зразковий кавалер, готую каву до пончиків. Сніданок не надто корисний, але сьогодні нам можна все.
На сьогоднішній день я запланував багато поцілунків, обіймів, доторків і все це десь на природі.
Купимо м'яса і поїдемо смажити шашлики! Залишилося лише Дарину запитати - пристане вона на мою пропозицію чи ні.
#6424 в Любовні романи
#1538 в Короткий любовний роман
#1508 в Сучасна проза
Відредаговано: 29.11.2025