-Дариночко, подивись як ти схудла, ти хоч там їж щось у тому місті? Чи може ти на місце скелета у кабінеті біології претендуєш? Так ти кажи, не соромся, я можу домовитися і будеш собі в мене на уроках красуватися, агась?-тут стандартна схема кожного разу, коли я переступаю поріг цього дому і мого також.
-тітко Нато, ну ви ж знаєте, що в мене така тілобудова, так, може я кистлява трохи, ну добре, не трохи, але ні, Гошу я заміняти не хочу, дякую,-мило посміхаюся на пропозицію другої мами. Так вийшло, що наші з Данилом мами були затятими подружками ще зі студентських років. Їхня дружба триває і до тепер, але ще будучи такого віку як ми з Данею, вони домовилися, що хто завагітніє і народить дитину першою, ота і повинна взяти іншу за хресну маму.
Знаю, звучить трохи заплутано, але тим не менш, я народилася трошечки швидше, на два місяці раніше за Данила, тому я і маю таку чудову другу маму, яка тримала мене до хреста.
Ми з Данилом вирішили провідати наших батьків на вихідних. Ну як ми, Данило запропонував, я погодилася, але все за згодою двох сторін.
Його батьки після завтра відчалюють на відпочинок, тому ми приїхали, щоб відправити їх в добру путь, як вони нас колись проводжали кожної неділі в місто на навчання.
З собою ми привезли три кілограми курячого шашлика, тому будемо смажити барбекю і насолоджуватися сімейною атмосферою. Стіл будемо накривати у альтанці на подвір'ї у моїх батьків. Вони якраз недавно закінчили її будівництво і саме час її протестити.
-Дарусю, ану допоможи мені, будь ласка, нарізати огірки і помідори,-гукає мама через вікно кухні, яке якраз виходить на задній двір.
-іду, мамо.
Все, зараз мене припахають до робити - не відкручуся.
***
-ти признайся мені, звідки в тебе ті чари, я без тебе всі дні, у полоні печалі,- наші шашлики плавно перейшли у вечір спогадів. Ми поїли і вирішили просто поспівати старі душевні пісні під татову гру на гітарі. Ну як ми, тато грає в співає, а ми слухаємо і насолоджуємося. Він це діло любить і в нього реально гарно виходить, то лише мені слон на вухо наступив, хоча і в мами гарний спів. Таке враження, що я пішла вся в нашого сусіда Васю, який горланить на цілий округ, коли в його організмі з'являється доза алкоголю. Тоді навіть мій спів здається мені нічого ще таким.
Наша невелика компанія трохи зменшилася, бо батьки Данила пішли відсиплятися перед поїздкою, щоб завтра не бути дохлими мухами і не проспати все цікаве з поїздки. Тому будучи в складі "мама, тато, Даня, я - от і вся моя сім'я" ми насолоджувалися, літнім вечером і хорошою музикою.
Навіть у дитинстві музика мене заспокоювала. Тато просто бринькав щось простеньке на гітарі і я сиділа мовчки, як партизанин.
Тепер схема працює та сама, але локація трохи інша. Тепер я сиджу спиною сперта на Данила із ногами, які також були дбайливо вкриті пледом. Друг у мене те що лікар прописав.
-ой, ви такі милі разом,-кидає раптово моя мама, коли пісня закінчується,-якби не знала вас,то подумала б, що то закохана пара воркує собі.
-мам, ну яка з нас пара, я ж Данила йтак дістаю постійно, а так би взагалі задавила авторитетом бідолаху.
-нуууу, тут я б ще подивився,-вставляє своїх п'ять копійок і Даня,-я б знайшов способи тебе утихомирити,- це вже шепоче мені на вухо, за що отримує штурханець ліктем у ребра, щоб розпусту не базікав пристойним дівчатам. В то я знаю таких спокусників, у нас ще кажуть, що корова, яка багато мукає - мало молока дає. Тут якраз ця приказка підходить.
-за статистикою, хто багато чого обіцяє, той насправді в ліжку лише спати може до обіду, не треба мені тут заливати,- також шепчу йому на вухо, щоб мені тут макарошки на вушка мої тендітні не складав.
-І яка це така статистика?-вигинає насмішкувато брову.
-моя власна, скажемо так, складена на власному досвіді, інформація стовідсоткова правда,- показую язика і розвертаюся знову спиною, бо в пориві суперечки розвернулася обличчям до нахаби.
-от ніби вже дорослі діти, а біситеся, як маленькі. Ой, як ви любили разом бавитися ще коли вам було по десять, все як завжди, оцей Гітлер ві спідничці,-вказує мама на мене,- щось придумає, а Даня обов'язково мав виконувати. Пам'ятаю як ти, Дарусю, змушувала Данила тебе нормально підняти і покрутити, бо ви гралися у весілля, а перший танець молодят мав бути ідеальним. Вам би вже не завадило пограти у таку гру ще раз, якщо не одне з одним, то порізну.
Мимоволі закочую очі, бо наша пісня гарна й нова, знов за рибу гроші. Я думала, що мама вже заспокоїлася зі сватанням.
-мам, ми вже це проходили. Ти подивися на нас, ну яка з нас пара, ми ж постійно підколюємо одне одного, та я взагалі йому не підходжу, от навіть їсти до нього постійно бігаю, нащо воно йому, лишній рот годувати на постійній основі? Йому доведеться влаштуватися на ще одну роботу, кому то треба?
Ця катавасія почалася ще давним-давно, наші батьки завжди жартома казали, що ми з Данилом просто ідеальна пара, бо і знаємо одне одного довго і ладнаємо непогано, тому всі зорі могли б зійтися. Але я завжди обурювалася, мовляв не можуть люди, які ходили на горщики поряд, поженитися, а Данило просто підтакував і ставав на мій бік. З часом це припинилося, я завела стосунки, Данило теж когось там мав, я думала, що мама вже заспокоїла свою фантазію і от знову. Але тепер щось змінилося, Данило на мої обурення не пристав. Чомусь...
Паразіт такий!
#6512 в Любовні романи
#1555 в Короткий любовний роман
#1527 в Сучасна проза
Відредаговано: 29.11.2025