Розділ 5: Між язичництвом та Богом

Тієї ночі, сон Ксани, був уривчастий і тривожний, тому вона крутилася у ліжку. Дівчина наче подорожувала у часі. 

Дія перша: Вікінговий дуб 

- Посаджу я у гирлі цієї річки жолудь дуба з самого Асґарту і ці води стануть священними. Кожен, хто скупається в ній, матиме завжди достаток та владу. – кричав до свого зброєносця сивочолий розпатланий вікінг. 
- Пане, ви, впевнені, що ця місцина підходить для такої могутньої сили? 
- Ольгарде, замовкни! Я 20 років шукав місце, яке б нагадувало ту місцину з стародавніх віщувань. Я відчуваю що це те місце!  
Спостерігаючи цей діалог, Ксана розвернулася довкола і побачила, що знаходиться у бабусі у селі, поряд Галича на березі річки Лукви. 
Дія 2: Полон синів. 
- Князю, угри обступили замок, у нас мало провізії і оборона мурів не є найкращою. 
- Запросимо дорогих гостей до нас на входини, нехай розділять з нами наш розквіт.  
- Запросимо? 
- Саме так, Глібе, накажи зібрати всіх синів вельмож у дворі замку, я їм роздам гостинця і дарунки для Альомоша. 
Ксана, у цьому епізоді свого сну спостерігала, як князь Галича, роздавав придворним дорогі шовкові тканини, гаптовані чистим золотом і наказував. 
- Щоб жоден з вас не обмовився звідкіля у замку шовк гаптований золотом, бо тоді не врятуємося. 
Князь вийшов до Альомоша босоніж, а вся його рать, по черзі зносила угру численні подарунки: мед, рибу, дику птицю, бринзу, шовк гаптований золотом, триста вороних скакунів, три тисячі марок срібла, та двісті марок золота.  
«Що він робить? Та ж люди загинуть від голоду без провізії»  
Крізь сон мовила, Ксана. 
Як тільки Альомуш з військом покинули землі Галицького князівства, князь наказав зібрати доньок бояр і зачинити їх у палатах замку, кожну окремо. За декілька днів до зимового сонцестояння єдина донька князя, провідувала їх. Дівча омивало водицею коси подругам, одягаючи кожній на шию свій золотий амулет у вигляді жолудя, зі зображенням рун й читало молитви тримаючи над головами свічу. Так тривало певний час, а на весну, коли настала пора орати землі, князь, домовився з сусіднім князівством про зерно для посіву, заплативши данину нитками з чистого золота. 
У сні Ксани, промайнуло ще багато яскравих епізодів, пов’язаних з місцевістю родом з якої її бабуся, і ось коли вона вже мала просинатися їй наснилося таке. 
Дія 3: Свят вечір. 
Після таємної святої вечері, маленька дівчинка, уважно слухала казку, про могутніх вікінгів. 
- Доню, нікому не можна розповідати про те, як ми, розплітаємо ввечері волосся. 
- Але чому мамо?  
- Совєтська власть, не шанує ні Христа, ні язичницьких вірувань. Їм лише золото потрібне. 
- Але мамо, ми, що язичники? 
- Ні, але молитва лишньою не буває. Спи  

Як тільки дівча заснуло, жінка накрила голову доньці шовковою хусткою оздобленою рунами і провела, якийсь ритуал, промовивши.

- Вечір у хату, Янгол на плече. Мати Божа, захисти мою дитину. Амінь. Спи Ганусю, я скоро. 

На цих словах, Ксана прокинула. 

-Ганнуся? Це ж бабця? І що це було? 

Витягнувши з під подушки амулет, Ксана, уважно на нього подивилася і в мить її очі набралися якимось золотим сяйвом. Дівчина ніколи не звертала уваги на те, що він був зробленим з дуба. На якусь мить, вона ще повисла над ним, а потім все ж зняла тюрбан і розпустила міні гульки. Цілий оберемок неймовірних кучерів, аж замилував, саму Ксану.  
Смакуючи м’ятний чай біля ялинки, дівча, акуратно почухало носа й подумало: 
«Хм, як цікаво, це ж тре, щоб таке наснилося.»