6. Сеча вагітної віслючки.

     У лабораторії стояла важка тиша, Ігор був у законному відгулі, а Веня сидів скуйовджений, погляд його був порожній і тужливий, крім того, він періодично легенько постукував чолом по виїденій реактивами кришці столу. Вася дуже хотів його порадувати – але нічого випендрюватися, ніхто, в тому числі й сам Веня, не повинен здогадатися, що школяр Вася раптом щось там помітив чи відкрив. Вася тихенько сів на стілець і пошукав своїм далеким поглядом Оленку. Вона була на робочому місці, чаклувала над якимись колбочками та пробірками, але Вася вирішив не чекати, дуже йому було шкода Веню, і він акуратно, щоб Олена нічого не запідозрила, попросив її зайти до них у лабораторію. Ну, скажімо, тому, що їй захотілося побачити Ігоря. Оленка залишила свої пробірки, дістала дзеркальце, підфарбувала вії – і вийшла зі свого кабінету. Ага! Вася взагалі втиснувся в стіл. Він теж дуже хвилювався - а раптом він помилився, і Леночкіна вагітність не має жодного стосунку до киплячої каструльки. Але в коридорі почулися легкі кроки, двері відчинилися - і на порозі застигла Оленка.

   - А… Вибачте, будь ласка, а де Ігор? - Запитала вона.

   - Так ... Він ..., - Не підводячи голови, буркнув Веня, зате Вася схопив стілець, поставив його посеред кабінету і сказав:

   - Будь ласка, проходьте, сідайте - він скоро буде, - не червоніючи, збрехав Вася, йому потрібно було, щоб Оленка підійшла ближче до установки.

    Оленка нерішуче потопталася на порозі, але таки увійшла до лабораторії і сіла на стілець. У той же момент від Вениної туги-кручини не залишилося й сліду - установка люто забулькала і закипіла так інтенсивно, що Веня терміново почав щось там регулювати і прикручувати, щоб каструльку не зірвало з болтів. Вася полегшено зітхнув – він не помилився!

  - Ой, як тут у вас кипить, я, мабуть, піду, - сказала Оленка, підводячись зі стільця.

   - Люба моя, благаю вас, не йдіть! – заволав Веня. - На вас бурхливо реагує установка, залиштеся, я вас прошу!

   - Але ... А це не шкідливо? - Запитала Оленка. – Розумієте, я вагітна…

   – Що? Вагітна! Васька! Що ти там знаходив у алхімічних рецептах? Сеча вагітної віслючки! - Закричав Венька вже з-під установки, щось там відкручуючи.

   Вася мовчав у ганчірочку – здогадатись повинен був сам Венька, Вася тільки того й зробив, що змусив його просто згадати цю фразу про сечу.

   А Венька виринув з-під установки і завальсував по лабораторії, розмахуючи гайковим ключем і наспівуючи: «Сеча вагітної ослиці! Сеча вагітної ослиці! Волосся його стирчало дибки, очі горіли, на обличчі застигла дивна усмішка. Оленка навіть злегка злякалася, потім до неї дійшов сенс Веніних співів, і вона піднялася з стільця, часто-густо заморгала віями, на яких блиснули сльозинки і сказала:

   - Веніамін Олегович, я не розумію... Чому ви мене ображаєте... Я нічого...

     Але Веня жбурнув свій гайковий ключ на підлогу і різко впав навколішки перед Оленкою.

   - Ой! Вибачте мені, леді, ця фраза, про вагітну ослицю, не має до вас жодного відношення! Точніше має, але… Васька, поясни їй усе, будь ласка, я займусь справою! Затримай її, прошу тебе! - і Веня знову пірнув під установку.

    І Вася довго заспокоював Оленку, розповідав про невідомий фактор Ікс, який викликає реакцію холодного ядерного синтезу і що, найімовірніше, саме випромінювання від ембріонів і є цим каталізатором, тому що у старовинних алхімічних інструкціях надто часто фігурують хм…, скажімо так, біологічні рідини вагітних істот.  Оленка шморгала носом і все допитувалася, чи не шкідливо їй тут перебувати.

   Ну і, день пройшов чудово, Веня носився лабораторією, як весняний вітер, прикручував щось і відкручував, додавав якісь реактиви в свою установку - загалом, був цілком і повністю щасливий, бадьорий і енергійний, чого Вася за ним ніколи не помічав. А Вася займався тим, що водив Оленку навколо каструльки, тому що з'ясувалося, що каструлька зволила закипати тільки тоді, коли Оленка рухалася навколо неї. Трохи пізніше прибіг і Лєночкин чоловік, накричав на Веню за злочинне використання вагітної жінки в небезпечних дослідах, потім всі довго вмовляли ще й його, а потім і він почав ходити разом із Лєночкою навколо каструльки, але пильно стежачи за показниками лічильника Гейгера, який він приніс з собою.

    Наступного дня Оленку відпустили, тому що Веня позичив у знайомих сильно вагітну хом'ячиху Фросю, яка незворушно і постійно щось їла, витончено тримаючи їжу в крихітних лапках, зовсім як справжня дама. Тепер уже Вася цілий день бігав із Фросиною коробкою в руках навколо установки, на різній відстані, з різною швидкістю, а Веня весь у милі щось там регулював і переналаштовував, поки не досяг майже постійного тихого кипіння у своїй установці.

   Трохи пізніше Веня змайстрував міні-інкубатор на три яйця і погнав Васю на ринок, роздобути сільських яєць, суворо наказавши допитати господиню, чи має вона у подвір'ї півень, адже яйця мають бути живими, заплідненими, готовими до висиджування. Потім Фросю здали назад, їй скоро треба народжувати, а Вася бігав навколо установки з міні-інкубатором у руках. Так як Вася після всієї цієї біганини з ембріонами щось зовсім охляв (тим більше знову пішли затяжні дощі), то Веня побудував спеціальну карусель, що катала інкубатор навколо установки, адже він вже приблизно знав оптимальний діаметр і швидкість обертання ембріонів, необхідні для найкращих результатів .

    - Васятко, - якось звернувся він у Васі, - мені, звичайно, дуже шкода саме зараз тебе відсилати, ти мій найкращий помічник із усіх, хто в мене був – але тобі треба відпочити. Он профспілка роздає путівки на нашу базу відпочинку, я за тебе поклопочу, візьми пару тижнів відпустки, і їдь, відпочинь, від'їжся, а то мені боляче на тебе дивитися, щось ти зовсім у мене тут охляв.

   І Вася вирішив, що йому потрібно поїхати на південь, відпочити, зарядиться сонечком і зайнятися пошуками їжі Богів, цих нектару та амброзії. Хоча б просто для того, щоб не зникнути повністю, та й сил у нього замало, зате роботи попереду - вагон і маленький візочок, потрібно бути сильним і працездатним, а те, що це за ангел такий, який постійно перебуває на грані втрати свідомості і худий, як курча.