Розділ 5

Зробивши манікюр, набираю Юлю та домовляємось де зустрінемось. Прийшовши в центр села бачу Юлю, яка вже стоїть одна. Ну що ж подруго тримайся! Я від тебе тепер так просто не відстану.

--- Привіт, ще раз

--- Привіт, показуй нігті.

--- Покажу, але після того, як ти розповіси що за вечірка сьогодні і в кого, а ще про те що з тобою сьогодні робив Вадим?

--- Вечірка сьогодні у сестри Ані, Діани. Це тільки для самих близьких, здається у неї день народження сьогодні. До речі, твій Діма останнім часом дуже багато часу проводить з Анею, ти б придивилась до них. Тому що здається вона на нього запала. 

--- Ти ж знаєш, що на Діму мені начхати, та й ми давно не пара. І здається що ніколи нею і не були. Не заговорюй мені зуби, краще розповідай, що сьогодні біля тебе робив Вадим?

--- Можливо, я тобі пізніше розповім? Ну ти не подумай що хочу приховати щось від тебе, просто боюсь зурочити.

--- Отже у вас щось відбувається?

--- Здається так. Він вчора сам мені написав і ми спілкувались ледь не до ранку.

За такими розмовами ми провели ще майже 2 години. І напевне провели б більше, якби не задзвонив мій телефон. На екрані побачила, що телефонує ба. Так здається відпочинок відміняється. Піднімаю трубку та чую:
--- Лілія! Де тебе носить? Я ж попереджала, що у нас сьогодні на вечерю прийдуть гості.

Чорт! Я геть забула, що коли йшла з дому сьогодні, ба казала що в нас гості.

--- Зараз прийду, я всерівно в центрі, тому не кричи. Дві хвилини і я буду дома.

Кладу трубку, та пояснюю Юлі ситуацію. Прощаюсь з нею, та йду додому. Плюс в тому, що мій дім знаходиться в центрі. І йти мені далеко не потрібно. Приходжу додому та одразу йду в кімнату переодягатися. Через декілька хвилин до мене стукає ба та просить гарно вдягнутися, тому що скоро будуть гості. Вибираю легеньке чорне плаття, під нього чорні невеличкі сережки у формі конюшини та кільце срібне, яке мені подарувала ба на шіснадцятиріччя. Волосся пофарбоване в темно-червоний колір, злегка підкручую. Макіяж роблю самий мінімальний, тобто туш та блиск на губи. Спускаюсь та бачу якусь жінку з чоловіком, а між ними хлопець років 20. Дивно звідки у моєї ба такі знайомі. Хлопець повертається в мою сторону та завмирає. Ха, що не очікував побачити таку красуню? Ну що ж помилуйся, поки є можливість. До того моменту, як я спускаюсь до мене повертаються всі. Не люблю коли на мене настільки звертають свою увагу.  Але прийдеться терпіти, цікаво навіщо вони тут? Зазвичай моя ба не любить гостей і майже завжди ходить до когось, аби тільки не йшли до неї. Але якщо вони прийшли до нас, значить ба щось від них потрібно. Ну що ж думаю за вечерею все проясниться. Ба запросила всіх за стіл і вже там почала нас знайомити. Виявляється це якісь її знайомі близькі а хлопець це їхній син Антон, йому 19 і він тільки недавно повернувся із закордону. Нічого собі. далі ми вечеряли ба розповідала про своє життя, а потім перемкнулася на мене. Як мені надоїло слухати, що для людей я хороша, ледь не свята, а коли без них я лише і чую, яка я погана. Бридко... Так за своїми роздумами, я пропустила тему розмови. Опаа.... Ба вже починає мене сватати з Антоном, так щось розмова пішла не в те русло. Пора міняти тему. 

--- Скажіть, а ви завжди тут були, чи недавно переїхали?

--- Раніше були тут, потім переїхали по сімейним причинам, а зараз знову повернулись.- сказав дядько здається Віталій Олександрович.

--- То ви вже назавжди?

--- Так

Весь цей час, Антон не зводив з мене очей. Що ж ти так дивишся? Невже сподобалась. 

--- Лілія, а ти б не хотіла показати Антонові селище на днях? 

Дивлюсь на ба і намагаюсь показати, що мене зовсім не треба. Але їй здається все рівно на мене та мою думку. Ну все як завжди, чому я дивуюся. Спробую відлиняти від цього.

--- На жаль в мене нема в найближчі дні вільного часу. Тому Антону прийдеться самому нажаль вивчати селище.

--- Ліліє!

Таак.... Я зрозуміла що відлиняти не вийде. Добре якось будемо викручуватись.

--- Антоне можливо дасиш свій номер. А коли в мене з'явиться час я тебе наберу.

Ну, хлопче, думай своїми мізками. Відмовляйся давай. Та здається в Антона свої плани...