23 Розділ

Альянс, попри всю свою озлобленість, дотримав слова. Вони більше не намагалися зашкодити ні "Срібному дракону", ні піратам на їхній новій планеті. Їхня гордість була розбита, і вони зрозуміли, що боротися з нами марно.

Минали роки, десятиліття. Цивілізація на планеті, яку ми назвали Новою Землею, розвивалася і процвітала. Народжувалися і вмирали покоління, але історія про те, як жменька вигнанців створила свій дім, ніколи не була забута.

Легенда про "Янгола піратів" передавалася з вуст у вуста, від батька до сина, від матері до доньки. Діти грали в ігри про Марію та Варлока, і їхні імена стали символами надії та свободи. Вони знали, що їхній дім був створений не мечами, а силою волі та вірою у краще майбутнє.

Марія і Варлок жили довго і щасливо. Вони бачили, як їхня планета перетворилася на квітучий рай, як їхні люди знайшли своє місце в галактиці. Вони більше не були піратами. Вони були засновниками нової цивілізації.

Вони прожили довге і щасливе життя, спостерігаючи, як їхня Нова Земля розквітає. Вони передали своє лідерство своїм дітям, які продовжили їхню справу. Їхня донька, Астра, стала новою правителькою, а син, Оріон, — капітаном флоту.

Вони не були такими, як їхні батьки. Вони не були піратами, вони були дипломатами. Вони продовжили розширювати "Срібний дракон", перетворюючи його на найбільшу торгову імперію в галактиці. Вони укладали угоди з іншими расами, створювали нові технології, і їхній флот був найбільшим і найсильнішим у всьому космосі.

Але, попри все, вони ніколи не забували про своє коріння. Вони завжди пам'ятали, що їхня цивілізація була заснована на руїнах, і вони завжди боролися за свободу і справедливість.

І хоча їхні батьки пішли, їхня спадщина живе. Легенда про "Янгола піратів" ніколи не була забута. Її історія — це історія про надію, про те, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло. Навіть  ідучи при цьому по кривавій землі.

Ось і кінець історії то як вам ? Які ваші враження можливо ви б хтіли щось змінити або додати?